Біль, сум...

(Пам'яті жертв ракетного обстрілу рф по всій Україні-ненькі - по Умані, Дніпру, Запоріжжі......)

Біль, сум і нестри́мна лють,
Як же нашим лю́дочкам будь?
Кров, сльози, тяжке горе,
Каті́вські ракети руйнують вже вко́тре...

О, Всевишній, летять до тебе ду́ші,
Плачуть небеса, скорбота знову душить,
Умань, удо́світа, обстріляли звірюки,
В них немає сердець, одні каменюки...

Хто ж допоможе в нашій біді?!
Українців вбивають, злодюги лихі,
Невинні люди - дорослі, малі,
Ллється кров по нашій землі...

Стогін, крик, горять будинки,
За кожного біжать криваві сльозинки,
Чому? За що? Злі сили й прокляття,
Сотні рятувальників та їхнє завзя́ття...

А весь світ тільки спостерігає,
Хіба ж на собі він це відчуває?!
Як не́нависний кат, маньяк і вбивця,
Шматує, гвалтує, п'є кров кровопи́вця...

А вони так хотіли жити, просто жити,
Радіти кожному дню, кохати, любити,
Вірили, надіялись і мріяли як діти,
А тепер куди ж ту всю біль подіти???

Загинули, пішли їхні душі в небуття,
Так і не дочекалися мирного майбуття,
Нещастя спіткало багато сімей,
Скільки ще чекати страшних смертей?!

Безсила земля, почервоніла від крові,
Зажурилося небо, почорніло від болі,
Сонце сховалось, промінь погас,
Зорі, мов очі, споглядають на нас.

Орда безжальна, дай нам спокій,
Досить вбивати, іуди жорстокі!
Все тішетесь, радієте... Йдіть геть!
Будемо боротися! Поборемо смерть!

02.05.2023. Simple Infinity
(С.М. Онисенко)