Там вкривались стежки
Споришем і травою,
Не знайти, поросли
КропивОю густою.

Незабудки цвіли
Поміж зілля, край хвилі,
Очі й їх не знайшли,
Голубінь не зустріли.

Замулились піски,
Поряд зілля не стало,
А ні лілій, ряски,
Кудись все позникало.

Обміліла ріка
І озЕрце без броду,
Не знайти джерела,
Ту води прохолоду.

Всюди, вздовж берегів,
З сумом очі блудили,
Лився щебет, летів,
Осокори шуміли.

05.03.2025.
Ганна Зубко