Я пишу, пишу тобі листа.
Розумію, що словами до тебе
не дістану я.
Кожне слово довжиною в рік.
Ми в розлуці з тобою тепер навік.
Кожна літера, як моє серцебиття.
Кожна краплина – це початок,
без тебе нового дня.
Кома – це не закінчена,
історія моя і твоя.
Сука – розлука, спіткала нас,
з кожним днем , ми ,
втрачаємо спільний час.

• Твір:

  Я не люблю, а лиш кохаю!
  Та ночі наші.. забуваю!
  Я хотів лиш бачити тебе ось там
  Але це в снах лишѝлося.., моя мадам..

  Я так хотів зустрітися з тобою
  Милуватися такою..
  Але ти взяла гострий ніж
  Та забула наший рік

  Наший рік цієї дружби..
  Наший рік цього добра
  Але обрала дурака..
  Ну.. оцього ж мудака

  Який вбивав тебе щоразу
  А ти до нього - : "не в образу"
  Який кохати не хотів
  А ти захлинаючи ревів..

• Твір:

  Чому.. Чому це сталося тоді?
  Коли я був на самоті..
  Чому вона пішла тоді..
  Коли я помирав і лиш страджав

  Вона пішла, лишивши за собою слід..
  А я знову плачу, і благаю в сліз
  Не течіть, ну досить рік..
  Але вони немов цунамі, зробивши цей потік..

  Я пам'ятаю нашій вечір на тихому Бузі
  Там лиш птиці співали, й відоси знімали..
  А пам'ятаєш..? як ми проводили час після школи..
  А як - забути ці наші приколи?

  На твою днюху хотів, подарити великого мішку
  Але побачив холодність в очах, і не поспішав відкривато виннішко..
  Ти вроді й пішла, а начебто в серці сидиш..
  Муза моя, може й досить, щасливо тобі!