У очі сонце заглядає,
Краде-виманює сльозу,
З ним берег, річка зустрічає,
Садовить поряд, під вербу.

Витає ніжна прохолода,
Берег у зелені, мов ліс,
В голубизну блідого неба
Вже задивився верболіз.

З-за річки церква засіяла,
Рука торкнулася чола,
А хвиля хвилю доганяла,
Втішалась квіткою бджола.

13.05.2024.