Мені бракує тепла Мені бракує домівки В якому був би я сам А краще би в дівки
Я хотів би дівчину- з якою комфортно Я хотів би терплячу – з якою надовго! Хотів би я ту – яка справді полюбить! А не ту що знаючи все – знову погубить!
Я би довірився новій дівчині Якщо обнімить і надасть те добро А я те тепло зберу всі обійми Та вдвічі надам тобі те рідне тепло
Я обніму тебе – щоб було нам жарко! Я хочу щоб ми побували в тім парку! В тім парку де люди лише є щасливі Надіюсь пройдем ці жахливі мотиви.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Батьки завжди казали Куда тобі в життя доросле А я посміхаючи їм кажу Я вивезу, це буде просто!
Я впевнений, що подалю все! Я впевнений, що докажу́.. вам це! Чого не вірили у мене, чого казали так про мене.. А я візьму.. і доведу, що не здолають ці проблеми!
Я буду лиш на них дивитись та знову посміхатись І казати правду в очі, що буду придиратись. Але я знову сам, я знову зроблю все! Щоб завтра мама з татом, побачили мене!
Вони побачуть знову, мене на тому сайті Де Возік з підписотою, заводить нові танці Вони будуть.. пишатися, завжди лише мною А якщо не вивезу я сам, то зроблю все це знову!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Рішила холодною люба зробитись? Попробуй хочаб раз мене замутити. Спробуй..., зроби.., я буду не проти, но коли ти в ігнорі будеш три роки, вот тут вже боляче буде навпроти. Я стану холодним снігом для тебе, таким ж лідянним як зимою дороги. Спитаєш за що? За що так жорстоко? Сонце моє, я перестав гріти ще тим роком.
Писавши щодня, нав'язуючись знову, боляче робили мені, з кожним днем року. Для людей віддався завжди все на фулл, а вони для тебе як майстри Кунфу. Роблячи боляче хочаби разок, знаю.. що таке вбитий морально простий чувачок. Коли ти людей просив не вчиняти так хижо, а вони тобі гострою шпагою в грижу.
Сидіти в ночі та плакати знову, набридло це всьо, хочеться знову по новій З серпневого дня, я сказав хватить відносин, но знов понеслось, не хватило емоцій.. Йому знову бракнуло чиєїсь уваги, та знову повірив до нової клятви. Та ні.. я не така, як інші доволі, я не роблю жорстоко, так роблять лиш хворі.. А потім що?.. - : "Ти сам себе доводиш до болі.."
Ніхто ніколи не винен, це лише проблеми в мені, нічого нового, сказали мені. Висновок? : - Я в котрий раз розбитий та знову на самоті. Хочеться пожалітись як янгол маленький, але розумієш, що якщо не сам, то ніхто для тебе не буде рідненький. Ладно я вивезу, та встану на ноги, дайте лиш часу, і я відновлюсь до нової болі.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська