На сторінках часу лине ім’я,
Великого майстра слова – Симоненка,
У серці українського народу живе,
Творець віршів, незрадливий як зоря.

Василь Симоненко – син полів широких,
Народився в селянській хаті, у долі,
Він піднявся з простору степового,
Щоб зіграти велику роль поета.

У його серці горіла прагнення,
Дарувати світові свою мудрість,
Він був покликаний розповісти,
Про життя, кохання, біль і щастя.

Симоненко – один із “шістдесятників”,
Нове покоління, що стало на бій,
За свободу, за правду, за мрії,
І віддавало серце за кожен рядок.

Василь Симоненко – не просто ім’я,
Це символ нації, світлий промінь,
Він залишив по собі творчу спадщину,
Що буде жити вічно, як мрія весняна.