Війна… Кулі… Вибухи гранат…
Крики болю… Море сліз…
Шепіт сердець.
І молитви з уст летять
до святих небес.
Боже, я тебе молю :
,, Захисти. Збережи. Мир.
В кожну оселю поверни!”
Поверни мамі – сина,
Поверни дружині – чоловіка,
Снстрі – брата,
донькі і синові -тата….
Нарешті.. Нарешті
Біла полоса.!
Я знову щасливий
Вона всім відмовила, а мені радісно крикнула - "так!
Я не вірю..
Але я що нині щасливий..?
Я встав на ноги
Та буду знову кмітливий..?
Я буду радіти цим світом
Як маленька дитина..
Як мати любить сина
Як патріот ту калину?
А потім будильник
О 8 дзвенить!
І прокидаюсь, я втомлений
В цю кончену мить!
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.
