Моє літо пішло
ген за обрій,
Замерзають в зимі
почуття,
Не бентежать вже
дзвони мелодій,
Відлунала вже
пісня моя.

А ні мрій, ні надій ---
пустка в полі,
Колись в ньому,
бувало, росли,
Поступово зникали, поволі,
З бур'янами
сніги замели.

Вітер той же
і синява з неба,
Відблиск сонця
і сніг із дощем,
Не прошу вже нічого ---
не треба,
Не сміюся,
не жалю плачем.

Відійшло моє літо далеко,
Не чекаю ні мрій, ні надій,
Осінь взяв із собою лелека,
Гіркота в порожнечі моїй.

05.12.2023.