Іду по дорозі селом,
Споглядаю усю красу-мить,
Попереду бачу коня з візком,
Він біжить, візок тарахтить.

У візку старий їздови'й,
У зубах цигарка димить,
Привітався-кивнув. Хто такий?
Задумалася на мить.

Іду далі, хати по боках,
І дерева кругом, і кущі,
Тут люди живуть у роках,
Зовсім мало де молоді.

А колись була тьма людей,
Щодня чувся дитячий сміх,
Голоси і корів, і коней,
Було краще, жалітися гріх.

Дорога далі селом веде,
Десь поряд пес скавулить,
Хтось воду з криниці бере,
Чутно корба іржава рипить.

Майже тихе й безлюдне село,
Десь гавкне собака, чи два,
Вже не те, що колись було,
Немає вже того села.

11.09.2022.