Приніс вітер у гай прохолоду,
Ледь помітною в тишу влетіла,
А верба, задивившись у воду,
Жовте листя скидала-губила.

Тихий луг,не яскравий,не квітне,
Цвіркунів,ні метеликів в травах,
По-осінньому небо привітне,
Посміхається сонцем у хмарах.

Котить хвиля,ховається в зілля,
На каміння, пісок набігає,
Ніжна тінь визирає з-під гілля,
Баби літом йде осінь, літає.

Ганна Зубко
20.09.2024.