Сховатись в тінь,
до верб присісти,
Думки зібрати у пучок…
Угледів промінь, хотів злізти,
Та впав стрілою у ставок.

Скупавшись, бігав між травою,
Біля болота теж пробіг,
Потім піском і знов водою,
І біля ніг моїх приліг.

До сонця раптом вгору скочив,
Де кликав захід вже, манив,
Забрав думки, а чи наврочив,
А чи в ставку тім утопив.

03.05.2025.
Ганна Зубко