Що сталося в цілому світі?
Чому так змінилися люди?
Забули про совість і дружбу,
Зневіра у світле майбутнє.

Забули що значить Кохання ,
До матері, людства, країни.
Людей поглинає нажива,
Хто більше зумів заробити.

Воюють, вбивають, грабують,
Забруднюють,нищать природу.
А потім шукають хто винен,
Та винних немає ніколи.

Забули що предки казали,
Щоб жили по совісті в мирі.
Щоб Рід свій завжди прославляли,
І матінку землю любили.

Тоді буде кожен в достатку,
І матеріально й духовно.
Серця запалають коханням,
Та щастя оселі наповнить.

Закінчаться війни й хвороби,
Як тільки прокинуться люди.
Всім серцем повірять в майбутнє,
Де скарб є не гроші а ЛЮДИ.

Рідна віра,це прадідів мудрість,
Як в гармонії з всесвітом жить.
Що в стихіях є духи природи,
Треба з ними уміть говорить.

Ліс для кожного рідна домівка,
І не треба у домі смітить.
А якщо будеш шкоду робити,
Не відпустить тебе Лісовик.

Воду предки завжди шанували,
Її капля початок життя.
І Богиню води прославляли,
Слава Дані на довгі віка.

До вогню особлива пошана,
Він є батьком славетних стихій,
Подарунок з небесної кузні,
Щоб домівки зимою зігрів.

А про матінку землю казали,
Годувальниця ти всіх Родів.
Шанобливо тебе обробляли,
А зимою давали спочить.

Про Стрибога також пам'ятали,
Він славетний володар вітрів.
Моряки йому пісні співали,
Він вітрила наповнював їм.

Цим знанням із дитинства навчали,
Не релігія це , а життя.
Про цю віру книжки не писали,
А наповнювали нею серця.