Прекрасна володарка чистих водоймів
Ти світла могутня Богиня Води,
На березі річки до тебе звертаюсь
Даруй чистоту і здоров’я мені.

Водою цілющою хочу омитись
Очистити душу і ясність думок,
Води прохолода мов жаром охопить
Енергія тілом біжить як струмок .

Дарами я хочу тебе пригостити
За воду небесну,цілющу твою.
За ріки,озера,холодні криниці.
Що сили зростати даєш врожаю.

У води твої опускається сонце,
І сил набирається в них цілу ніч.
Щоб зранку світити ясною зорею.
Й тепло дарувати онукам твоїм.

Дружину Дажбога шануємо щиро,
Бо води твої то основа життя.
З народження і до дороги у Вирій,
Нам сили дарує священна вода.

• Твір:

  Я встану раненько,як сонечко сходить
  Піду за ворота, дорогою в гай.
  Я хочу потрапить в обійми природи,
  На капищі "треби" піднести Богам.

  Із серцем відкритим,ясними думками,
  Звернусь до Богів, щоб почули мене.
  У них попрошу захистити країну,
  І всіх хто ці землі в бою береже.

  Щоб наші солдати не бачили втрати,
  І кулі ворожі не бачили ціль.
  А всі ті ракети що ворог пускає,
  При запуску знищитись самі могли.

  Прошу захистити жінок що ночами,
  Дитя колисають і просять про мир.
  Щоб очі не бачили сліз і печалі,
  І всі дочекались коханих живих.

  Дітей захистіть,бо то наше майбутнє,
  Продовження наше,й майбутніх Родів.
  Щоб більше серця не тремтіли від страху,
  Почувши як виє сирена вночі.

  З останнім проханням від всіх я звертаюсь,
  Та прошу про Мир, щоб скінчилась війна
  А нашій землі більш не бачить страждання.
  Нарешті настали щасливі літа.

• Твір:

  Мене називають безбожником й
  грішним,
  Бо щиро я вірю у Рудних Богів.
  За те що відмовився хрестик носити,
  Сказали що буду у пеклі горіть.

  З дитинства я чув про єдиного Бога,
  Що він усіх любить, життя дарував.
  Та тільки як хочеш тієї любові,
  Ти бійся гріха, і рабом проживай.

  Усе життя маєш прожити в покорі,
  І навіть не думать ,що ще є Боги.
  А як тільки сумніви з'являться трішки,
  До церкви іди там прочистять думки.

  Учити молитви, які лиш навчають,
  Як жити в страху і стражданнях земних.
  А тільки подумав про щастя й достаток,
  То значить з нечистим ти дружбу водив.

  Чому агресивно попи реагують,
  Коли їм кажу про світ Праві і Навь.
  Вони забувають про Боже писання,
  клянуть матюком,що аж вуха тріщать.

  Не хочу я вірить в єдиного Бога,
  Бо чесно скажу це якась маячня.
  Я краще звернуся до Рода, Сварога,
  Що світ наш створили і дали життя.

• Твір:

  Приємно дивитись довкола,
  Народ вже почав прокидатись.
  Цікавить історія Роду,
  Ким предки були в часи давні .

  По трохи спадають кайдани,
  Що довгі віка нас давили.
  Про Рідних Богів вже згадали,
  І що колись вільними жили.

  Не хочуть вже бути рабами,
  Поклони бить Богу чужому.
  Що краще дивитися в небо,
  До сонця тягнути долоні.

  В гармонії з всесвітом жити,
  З природою вміть розмовляти.
  А не читати молитви,
  Смиренно на манну чекати.

  Я вірю мине трохи часу,
  Згадаються всі Боги Праві.
  І те що онуки ми їхні,
  На капищах дружно всі скажуть.

• Твір:

  Мати Макош!Ти плетеш наші долі,
  Наші предки казали ти Мати Земля.
  Берегиня жінок і жіночих ремесел,
  Милосердя й родючість ти людям дала.

  Я звертаюсь до тебе із одним лиш
  проханням,
  Захисти всіх жінок у годину лиху.
  Щоб не плакали діти із ночі до ранку,
  Та війна не забрала більш жодну сім'ю

  Ти на прядці своїй,нам зроби таку долю,
  Щоб закінчилась швидше ця страшна
  війна.
  І родини могли жити далі в любові,
  Щоб міцніли Роди, набиралися знань.

  А як прийде весна то своїми дощами,
  Землю ти поливай щоб росли зернові.
  В кожній хаті хліба запашні випікали,
  Твоїм веретеном гарні долі крути.

• Твір:

  Прошу допомоги Богині Морени,
  Все військо вороже до себе позви.
  Щоб техніка їхня уся вийшла з ладу,
  Не їздила більше по нашій землі.

  Щоб сила ворожа вкрилася мором,
  І більше не думала іти в перед.
  Щоб їхні снаряди зривались на місці,
  А в наших військах не було більше жертв.

  Великий Стрибоже своїми вітрами,
  Ти кожному ворогу очі задми.
  Штормами топи кораблі окупанта,
  В повітрі назад повертай літаки.

  Перун воєвода ти наш покровитель,
  Ти тих хто почав війну всіх покарай.
  Хто хоче й надалі народ мій вбивати,
  Ти блискавку в нього відразу пускай.

  Нехай наших хлопців рятує природа,
  Щоб Велес сказав їм слова захисні.
  А ворог що схоче у лісі сховатись,
  Навік залишився в хащах глухих.

  Сварог створи захист,для наших солдатів
  Щоб був він міцніший за кращу броню.
  А армії нашій зроби таку зброю,
  Яка б закінчила цю страшну війну

  Прошу всіх Богів , допомоги в цій битві,
  Щоб ворог покинув країну мою.
  Ми хочемо миру, ми хочемо тиші.
  Ніколи не бачить й не чути війну.

• Твір:

  Богиня Морена, дочка Чорнобога,
  Могутня володарка темних ночей.
  Узимку гуляє вона між хатами,
  І кличе до себе наївних людей.

  Її володіння за мостом відомим,
  Який із давна звали "Калинів міст".
  Під ним протікає "Смородина"річка,
  Ніхто не бажає той міст перейти.

  Володарка смерті,яку поважали,
  Серпом своїм різала нитки життя.
  Ночами душила,і кров випивала,
  Боялись Морену слов'яни здавна.

  Тому на весні коли все оживало,
  І треба в полях починати робить.
  Морени опудало гарному вбранні
  Під гучні пісні мали люди спалить.

  Отак наші предки прощались з зимою,
  Стрічали весну,оживав цілий світ.
  Та про Морену мав пам'ятать кажен,
  Про одну із славетних слов'янських Богинь.

• Твір:

  Батько Перун ти небесний володар,
  В давні часи покровитель князів.
  Ти їздиш по небу в своїй колісниці,
  Полюєш на нечисть та так що чуть грім.

  Ім'ям твоїм завжди клялись наші предки,
  Ти був охоронцем для внуків своїх.
  Та сталося так що могутнім слов'янам
  Насильно сказали хрести начепить.

  Поставили вільний народ на коліна,
  Назвали рабами, загнали в церкви.
  В цій паніці люди немов подуріли,
  Забули на довго про Рідних Богів.

  Але йшли роки і як не старались,
  Рідну віру спалити,топтати,втопить.
  І ось прийшов час до Богів повертатись ,
  Бо код ДНК не можливо згубить.

  Ця віра не в книзі ,не в храмі й іконі,
  Вона у нас в серці, оточує нас.
  У ріках, у лісі, в широкому полі,
  Це рідна земля, що є мати для нас.

  Звертаюсь до Рода, Перуна, Сварога,
  До всіх Богів Праві,я славлю вас всіх.
  І хочу сказати від всього народу,
  Пробачте будь ласка онуків своїх.

• Твір:

  Лада Ладушка наша ти мати,
  Ти гармонію в світ принесла,
  в дар дала нам красу і кохання,
  І наповнила ними серця.

  Берегиня родючості й шлюбу,
  Ти Богиня життя і весни,
  Під твоєю опікою діти,
  Грають вільно на рідній землі.

  Ти даєш й бережеш урожаї,
  Щоб в достатку онуки жили.
  За пологами стежиш ретельно,
  Щоб міцніші ставали Роди.

  Поверни пам'ять внукам Сварога,
  Щоб верталися в віру свою,
  Руки вгору тягнули до сонця,
  А не бились чолом об землю.

  Ще прошу в тебе миру людського,
  І припинення війн на землі.
  Щоб не плакали мами й дружини,
  Та живі повертались сини.

  Слався Лада Великая Мати,
  Захисниця слов'янських Родів.
  Збережи наші землі родючі,
  Від біди і любих ворогів.