Чорні хмари дощові небо обліпили, Чути грім з усіх сторін, капають краплини. З неба блискавки летять до землі яскраво. То Перун карає тих хто лихе бажає.
Вийду з хати я під дощ, підніму долоні, Привітаюсь з Перуном, не боюсь я грому. Запитаю, чому злий? як у нього справи? І мені він відповість, ми ж сім’я з Богами.
Дощ сильніше вже іде, я стою щасливий, Все змиває він з мене і дарує сили, Кожна капля є жива створена Богами, А не та що у відрі, свячена попами.
Подивлюсь у небо я, пильно і без страху. Бо нікому із людей не бажав я жаху, Не боюся що Перун мене покарає, Бо по совісті живу,всім добра бажаю.
Усе ближче чути грім, блискавки по всюди. Ніби справжній феєрверк це небесне чудо. Нехай нечисть вся біжить від мене і люду. Ми онуки тих Богів, що рабів не люблять.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Над вогнем поставлю і тепло відчую, Полум’я немов гіпноз мене зачарує. Тріск багаття заспокоїть,дим окута тіло, Сила батюшки вогню дасть мені надію.
Попрошу спалити все,що мені мішало, Що від заздрості у спину люди наказали. Що шептали і робили темними ночами, Все назад дим віднесе,що мені бажали.
Ще підкину дров в багаття,щоб було яскраво І вогонь здіймався в небо ніби на Купала. Та про захист попрошу для сім’ї своєї, Щоб стіною із вогню захищав оселі.
Піднесу вогню дари , вкину у багаття, Щоб прогнав він ворогів,що несуть нещастя, Щоб горіло все у них,спокою не знали, Жаркі іскри день і ніч очі випікали.
На останок попрошу вогняну стихію, Зігрівала щоб серця,кожної людини, Кожну душу очищала від усього злого, І теплом добра й любові запалала знову.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Воїни славетні,що не знали страху, Предки українців вільні і завзяті, Ви за Рід і землю мужньо воювали, Ні за які гроші совість не продали.
Вас не брали стріли, кулі оминали, Замовляти рани вас Волхви навчали, Як навести морок,ворога злякати, Треба ці знання знову відновляти.
Ви в усі часи правду захищали, І ніколи у біді брата не кидали, Не боялись ні царів ні заморських ханів, Бо неволя гірше смерті так завжди казали.
Славні предки козаки,прошу допомоги, Характерницькі знання передайте Роду. Научіть своїх потомків часом керувати, Розкажіть як поміч й сили із природи брати.
Нехай сам Іван Сірко нам допомагає, Замовляння для страху ворогам читає. Щоб потомки козаків більше втрат не мали, І у битвах за свободу всіх перемагали.
Характерник не вмирає,він відпочиває, Доки на його землю зло не нападає, А як тільки небезпека перейшла кордони. Ці безсмертні козаки знову йдуть до бою.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Кажуть що іще не вмерла ні слава ні воля, А я більше вам скажу не помре ніколи, Якщо тільки весь народ стане знов єдиним, Жодний ворог не нашкодить ненці Україні.
Щоб надалі про лани у піснях співати, Треба владі перестати землі продавати. І щоб далі наш Дніпро був такий красивий, Треба щоб усі маєтки змила сильна хвиля.
Годі вірити церквам,судний день чекати, А згадать своїх Богів віру відновляти. І природних мародерів треба зупинити, Щоб не нищили ліси,ми ж природи діти .
Рід козацький пам’ятати,приклад з предків брати. Ворогам що руки тягнуть всім хребта ламати. І щоб ті які при владі мали на увазі, Як народ підняв у князі, так і втопить в грязі.
Воля нашої країни,має жить віками, Бо свобода і повітря нам дани Богами, Треба тільки в голові думки поміняти, Не вмирати за країну,а зрадників вбивати .
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
