Зима, як розбита вітрами скрипка,
Не випросить в неї любові пісню,
Мороз натхненно малює на шибках
Троянди білі... пізні...
І, здається, все навкруг обледеніло,
Обледеніло в серці і в душі.
Сніжні рими до вікна підлетіли,
Присіли на мої вірші...
Спиваю мандарин солодкий запах,
Торкаюсь морозом мальованої троянди,
На хвої маленьких лапках
Виблискують сніжинки, мов гірлянди.