Наче поле душа опустіла,
Вітер зник, а холодить, знобить,
Спокій втратила свій, загубила,
Тепер в сумі поникла, мовчить.

В такім стані її не полишу,
Заспіваю щось тихо, шепну,
Намалюю, про ніжність напишу,
Знову спокій у душу верну.

Посміхнеться моїми очима,
А чи, може, тихенько сплакне,
Не почує ніхто за дверима,
Не загляне ніхто, не ввійде.

18.02.2024.