Завжди крізь мене ти дивився,
Немов в пусту, чужу стіну,
А як же тішився, гордився,
Придбавши молодість мою!
Сімейне рабство
в чверть століття —
Своє минуле так назву,
Розчарування і жахіття,
Не засумую, не сплакну.
01.11.2024.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
