Не дивися у мої стомлені від безнадії очі,
Не чекай від мене жартів або цікавих новин.
Я не можу бути такою, якою ти мене бачити хочеш.
Вже відвертаюся від тебе у сторону вітрин.
Насправді я не люблю розглядати розцяцьковані речі,
Вони просто розфарбовують цю сіру прогулянку.
Не знаю як сказати тобі, що це наш останній вечір,
Не хочу завдавати тобі болю…
Раніше покірно з тобою дивилася футбол,
І не говорила, що не люблю його дивитися.
Байдуже ставилася, коли забивали гол,
Не розумію чому там веселитися…
Не говорила, бо подобалось з тобою поряд бути…
Ти не читаєш, ну а я люблю читати книги,
А ще люблю попсову музику слухати,
А ще дивитись фільми, де інтриги.
Так, я люблю дивитися романтичні комедії,
Люблю пісні про кохання, люблю мультики,
Люблю читати поезію, драми і трагедії,
І романи на соціальну тематику.
Виходить, я зраджувала своїм інтересам,
Бо втратити тебе боялася,
Слухала твій улюблений транс і читала пресу,
Бойовики і спортивні канали дивилася…
Знаєш, можливо ти не зрозумієш,
А мені не вистачить натхнення, щоб пояснити…
Я зовсім не та, яку ти кохаєш,
Я весь час намагалась тобі догодити.
І знаєш, я така не одна,
У нас завжди хтось жертвує собою.
Ти не сприймеш мене справжню…
Можливо час нам розлучитися з тобою…
Зрозумій, я не хочу від тебе йти,
Ти для мене важливий,
Але якщо я тобі не потрібна така,
То будеш без мене щасливіший.