Всміхався ранок, день сміявся,
Вечір тихіше гомонів,
А ніч мовчала, — сон старався,
Що непоміченим влетів.

Не сам, не з вітром, не в тумані,
І не від місяця, зірок,
Принесла втома у долоні
Й поклала поряд подушок.

02.04.2024.
Ганна Зубко