Чому життя жорстоке, та завжди людей кидають.. Чому влаштований так світ, що нелюди, тим людям, лиш добра бажають? Ті самі клоуни, що дають всім настрій, а в ночі, в подушку захлинаючи, знов плачуть. Ті самі доброжителі, які добра бажають, бажають смерті іншим, які капкани залишають...
Життя доволі дивне.. Сьогодні милий, завтра ранимий.. Сьогодні класний, завтра ужасний.. Сьогодні тихий, завтра критий..
Тому цінуйте всіх людей, які бажають лиш добра.. Якщо не цінять, посилай, і не чекай якогось поклика.. Але лиш пам'ятай, та зусилля прикладай.. Щоби стати знов щасливим, треба вбити негативи!
А щоб стати лиш людиною, потрібно мислити активно Типу без пантів ніяких, вибоїнів цих актуальних.. Лиш бути добрим, та не бажати зла.. І в той момент.. - Суспільство. За тобой повернеться!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Я хотів лиш покохати, щоби знову не страждати.. І вот повірився я їй, відкрився, як завжди.. Упс.. - І знову боляче мені! І серце колить, і мозок дає збій, кохана ну не смій!
Ну не смій, ти об мене витирати ноги! Я зірку з неба лиш хотів, а не ці дороги! Які ведуть мене до нової депресії.. Я з нової не встиг ще вийти, давайте без інверсії..
Не знаю чому так, але я начебто мудак.. Я доброту віддати хтів, а вийшло так.. - Що знов здурів.. Я вперші дні, сказав кохаю - в відповідь отримав - : Я не обіцяю! Я не обіцяю, що любити буду! Але доброту людині, віддати змушу!
Я не дам тобі кохання, яке би ти хотів.. Тому що, старого, я ще забути не зумів. Я пам'ятаю ще його, тому лише ти в нас дружок.. Ти будеш в цей момент, лиш другом біля мене.. А коли виникнуть дилеми - Наберу, і вирішим проблеми?)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Бро, я знову прив'язався.. Возь, тобі давно блять боляче було.. Навіщо за це взявся.. Та я не спеціально.. воно само вот так.. А мозок лиш сміється і каже - "ой дурак.."
Возі знову хочеться, чиєїсь милої уваги Тому що не хватало, емоцій та розваги.. Він любить поганяти, стоячи по трассі... Але навіщо тобі це..? я навіть сам не знаю!
А якщо потрапиш в ДТП..? - ТО НЕ ЖАЛІЙ МЕНЕ! А якщо зламаєш щось? - То буду знати, який лось.. А чому не сісти.. та не обговорить проблему..? А що мене хтось чути хтів? не треба їм мої дилеми!
Та кому треба я, ну хіба фанатам, друзям, може й родакам.. Так, є ті, хто мене завжди цінує.. Але лиш одиниці їх, і це доволі сумно.. Нажаль добитися не зміг.., нічого більшого.. Але вийшло так, що Возі треба іншого.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Любити та кохати різниця є велика.. Но запитай у Возі, чи кохав він ту малиху..? А Возя лиш добра їй хтів.. Та зробити все..., що так хотів.. Але для неї він лиш друг, та просто дух.. який у вчора.. в полі стух..
У Возі серце розкололось навпіл, коли холодність в ній побачив. Але нічого я це витримаю, іноді поплачу, але сльози витеру! Всі краплі з моїх сліз, я витеру рукою.. Але як же боляче було, зимою та весною..
Вийшовши одного разу на балкон, запаливши цю цигару Думки так перебіглися, але мене воно не взяло. Я думав.. а що якщо я візьму, та зроблю це сьогодні.. Возя..? А чиї вірші будуть в майбутньому читати в школі?
На майбутнє безліч тем, та я не зупинюся! Так робіть мені уж боляче, але я не розіб'юся! Але двухсотню вижжати по трасі.. В голові ще досі.. у якогось Васі.. А може і у мене... Ладно я мовчу - про свої проблеми!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Боляче дивитись її знову з кимось Боляче це бачити бідними очима.. Але нічого, я проплачу, та встану знов на ноги.. Я обіцяю, лиш поплачу.. та вийду знов на поле!
Та й плакати не хочу, але ці сльози самі йдуть.. Я кажу досить, досить.. но вони рікою знов течуть. Прийшов на наше місце, і там доволі пусто.. Згадую наш час, обійми, та перший поцілунок..
Доволі класно все було.. жалію інколи.. десь разів 100 Но ладно.. ладно.. можливо й сам там напартачив Потрібно було взяти в руки, та лише пробачить.. Але проблеми не лише в мені, сонце, рибка, кошенятко... зрадило МЕНІ!
Вона хотіла дружби та й нічого більшого А Возі знов хотілось іншого.. Він знову хотів клятви, він знов хотів добра.. А в висновку - : Розбита ще раз.. в Возіка душа..!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Дивлюсь на зорі.. та згадую тебе Мовби янгол, мовби Боже.. золотце ти чарівне.. Але ти світиш не для мене, а для того друга Поки у моїй кімнаті, знову ця недуга.
Я буду плакати всю ніч, поки не забуду.. Но в моїх думках знову ти, і знову ця натура... Ну перестань ти Возя! - думати про неї А як.. А як забути очі ті, та наші всі моменти.
Я інколи задумуючи, життя навіть не бачу.. Чи варто щось старатись, чи знову болт покласти.. Але стараюсь взяти... Інколи все в руки, Щоб десь там у Кийові, згадали й не забули!
У планах в мене безліч тем, та й завжди є натхнення Лише підтримку б дати нам, і вб'ю усі проблеми! Я впораюся сам, я зроблю все вот те.. Щоб завтра у ТВ, побачили мене!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Котрий раз, я знову сам.. Мов попався в цей капкан.. Але я вибратись хотів.. Але цього не зумів. Вибирався що із сили.. Але мені не получилось..
Спробував я вийти знову.. І попався у триногу.. В ту триногу, де ловлять завжди звірів.. А Возя знову в це повірив.. Він знов повірив в клятву, він знов повірив їй.. Але на цей раз він довів.. Що похати її зміг!
Він зрозумів о котрий раз, знову завжди цей відказ.. Знову завжди ця відмова - а він для неї наче ворог.. Але лиш він би покохати зміг.. Ту чудну, та хоть за ГРІХ! Чому не обійшов в той день її..? Тому що.. очі звела ті.
Я так жалію, що не обійшов в той день.. Тепер сижу та плачу еврі дей.. Казав мені мій друг разок - "Бог послав людей чуток" Я звернення зроблю до Бога, не треба мені ця тривога.. Не треба мені драм та сліз.. Я лиш хотів, вот той - ескіз!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Чому так Возі часто розбивають серце.. Вроді й добряк, вроді й кохає до іннерції.. Тільта кидають йому знову вічно, щоб терпів.. страждав.. та плакав звісно.. Але Возі іноді буває тісно..
Йому тісно плакати в подушку, коли вбиваєшся в секунду.. Йому тісно дивитися на те, як людям дарять все нове.. Я не про подарки.. Я не про річ, я про те кохання, про котру мрію в темну ніч. Я ХОЧУ.. лиш одного, добитися чогось нового..
Вроді й кошти має, але щось не те, хочеться кохання, а получає знов страждання. Взяти б за руку дівчину, ту малу, просто дитину.. А получає знов критину.. ту жорстку й дурну людину.. Яка вбиває його знову, а він до неї - : "та нічого..."
В котрий раз, старався перестать кохати.. Але довірився.. до нової клятви.. Наче прекрасна, золота людина.. А в результаті, знов тварина.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
