ПРОПАХЛА ПОРОХОМ

Пропахла ворогом вже шапка,
І комуфляж увесь пропах,
Тобі бува нестерпно важко,
Й не за́вжди спокій бачиш в снах.

Тобі несолодко буває,
Та ти за неньку у бою́,
І день, і ніч орда стріляє
Роками в нашому краю́.

А ти стоїш… стоїш, солдате,
Стоїш за нас і рідний край,
Пішов Вкраїну захищати…
Вона ж була́, неначе рай.

Нема споко́ю, рвуться міни,
З усіх боків стріля орда.
Із міст вже привиди й руїни,
Прийшла із ворогом біда.

Та ти стоїш і не здаєшся,
А відпочить ідеш в бліндаж,
І нього далі в бій ти рвешся,
Орді ти неньку не віддаш.

Вже й шапка порохом пропахла,
І біль за край наш у очах.
Щоб ПЕРЕМОГА вже запахла.
Жага свободи – на руках.

14.04.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 980206

ЗАКРИЙ ЩИТАМИ НАС, ВСЕВИШНІЙ

Всевишній, мо́лю, вбережи,
Закрий від ворога щитами,
Нам шлях безпечний покажи,
Благаю, зглянься Ти над нами.

Ми хочем жити, нас врятуй,
Бо ми не хочем помирати,
Змилосердися, нас почуй,
Не дай нас ворогу вбивати.

Багато нас, а він – один,
Один той не́люд так воює,
Диявол, ірод, вражий син
Вбиває нас, усе руйнує.

В підвалах ми, та б’ють й туди,
Гатя́ть ракетами усюди,
Без світла ми і без води́,
Та найстрашніше – гинуть люди.

Ми жити хочемо усі,
Щити свої́ подай нам, Боже,
Вже не вмиваємось в росі,
В підвалах часто наше ложе.

Всевишній, нас не залишай,
Будь з нами за́вжди і усюди,
Ворожу зброю відвертай,
Щоб нас не нищили паскуди.

15.12.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022 р.
ID: 980200

ЛЯГАЮТЬ ГЕРОЇ

Лягають герої, лягають щоднини,
Лягають у землю сирую вони,
Домівкою стали для них домовини,
Лягають у землю і до́ньки й сини.

Лягають герої і більше не встануть,
Їх визволив ворог усіх від життя,
Та вбивці усі пред судом Божим стануть,
В полеглих нема до життя вороття.

Лягають герої й піднятись не зможуть,
Не зможуть пройтися по рідній землі́,
Сумління ніякі раschиsтів не гложуть
За те, що лягає герой на «нулі».

Лягають герої, цей світ покидають,
І серце за ними у всіх нас болить,
За рідну Вкраїну у землю лягають,
Ні люди, ні Бог їм цього́ не простить.

Лягають герої, а мали стояти,
Не мали вони ще у за́світи йти,
Пішли на війну, щоби нас захищати
А звідти вертають вже в інші світи.

Лягають герої, в нас рана ятриться,
В одному з боїв обірвалось життя,
Раschиsтам ніко́ли таке не проститься,
Ніко́ли таке не піде́ в забуття.

12.04.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 980044

ЗА БАХМУТ

Стоять герої за Бахму́т
І ні на крок не відступають,
До ПЕРЕМОГИ в них маршрут,
По ньому са́ме і ступають.

Стоять герої день і ніч
І просять всіх нас про молитву,
Вони стоять всі пліч-о-пліч,
Їм треба виграть кожну битву.

Їм треба ворога здолать,
І повернуть наші кордони,
Усі атаки відбивать
Й не полишити оборони.

З Бахму́та привид уже став,
А там колись цвіли троянди,
Та перед ворогом не впав,
І відступать нема команди.

Герої б’ються за Бахму́т,
За кожен клаптичок землиці,
Та й звідти в засвіти ідуть…
Ідуть туди не одиниці.

Стоять герої за Бахму́т,
Ціна за нього є висока,
Його врагу не віддадуть…
Ятриться рана в нас глибока.

11.04.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 979973

ЗГАСАЄ ДЕНЬ

Згасає день, згасає він щомиті,
У море вийшли вражі кораблі,
А ми любов’ю з’єднані й сповиті
До України, рідної землі.

Згасає день і вже не поверне́ться,
Йому не буде більше вороття,
А доля нам, вкраїнцям, усміхнеться
І квітами устелиться життя.

Пелю́стками троянд воно розквітне
І ворог нас не буде убивать.
А майбуття усім нам буде світле,
Вкраїна-ненька буде процвітать.

Розквітне наша ненька, забуяє,
Це молимо у Бога ми усі,
А поки що нас ворог убиває
І постріли лунають звідусіль.

В нас буде МИР і буде ПЕРЕМОГА,
Дорогу нам торує сам Госпо́дь,
Тяжкая доля, сльо́зи і тривога…
За воїнів до Бога ру́ки зводь.

Згасає день й цього́ не зупинити,
Та зупинити б кляту цю війну,
Щоб далі нам у МИРІ знову жити,
Здолати цьо́го вбивцю-сатану.

05.04.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 979666

ВВІ СНІ

Я руки зво́дила до неба,
Благала Господа вві сні,
В ту мить просила не за себе…
Скрізь звуки бу́ли голосні.

В бою́ я бачила солдатів,
Було́ вві сні, як наяву,
Стрільба продовжила лунати,
Мішень знайшла собі живу.

А далі – зарево усюди,
І знову вибухи гучні,
Кричали, бігли, мліли люди…
Поклажі в ко́гось з них ручні.

І знову постріли й сирена,
Здійма в повітрі всюди дим.
Це ж наші рідні всі терени
і не ходи́ть по них чужим.

І знову вибух, жах охо́пить,
На танках суне скрізь орда,
Все хоче нечесть ця захо́пить,
Все далі шириться біда.

Проснулась я, та піт холодний
Мене облив, тремтіла я.
Ми не забудем вчинок жодний
Катюги-вбивці-моsk@ля.

10.04.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 979868

НАЧЕ В ВОДУ ДИВИВСЯ

Наче в воду, ти дивився, великий пророче,
Клятий ворог моskовитий нас знищити хоче.

Сунуть далі в Україну ці́лою ордою,
Та наш нарід, духом сильний, став з ними до бою.

Ро́бить лихо лютий ворог із нашим народом,
Ненька вже заполонена тим раschиsтським збродом.

Терпить нарід наш знущання, ракетні атаки,
Не вгамуються потвори, вбивці-посіпаки.

Кожну мить у нас стріляють, нема супокою,
Стоїмо в борні запеклій з клятою ордою.

То ж надія в нас на Бога, що нам допоможе,
Щоб вступилось з України це сміття вороже.

Нам нелегко, наш Кобзарю, воїни все гинуть,
Наче цвіт, падуть на землю і на Небо линуть.

Ти із круч Дніпрових бачиш всю біду і лихо,
Дев’ять років нас вбивають, в нас давно не тихо.

Помолись за Україну на Небі, Шевченку,
Щоб Госпо́дь вберіг наш нарід й Україну-неньку.

Щоб лани широкополі знову колосились
І незламні українці нічи́м не журились.

10.04.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 979809

РІК МИНУВ, ТА БІЛЬ ЗОСТАВСЯ

Звільнили Бучу та Ірпінь,
Вже рік минув, як це відбулось.
А скільки крові і терпінь...
Вже рік минув, та не забулось.

Катівень скільки і смертей,
Могили братські, руйнування,
Дівчат зґвалтованих й дітей,
У муках із життям прощання.

Нестерпні муки від катів,
І вижити не всім вдалося,
Відтятих ворогом голів...
А скільки зникло й не знайшлося...

Мороз, мурахи, стине кров
Від того, що орда вчинила.
Ще час розплати не прийшов
Й земля потвор ще не накрила.

Що пережили люди ті,
Які ховались у підвалах?
Це все не буде в забутті...
Руйнація, усе в завалах.

Вже рік минув, та біль не вщух,
Воно болить, бо це трагічно,
Смердить й по нині вражий дух,
Це в пам'яті тепер навічно.

31.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 978765

МОЛЮ́ Й НАДІЇ НЕ ВТРАЧАЮ

Тримаю вервичку в руках
Й молю́ моли́тви без упину…
Чому́ війна, неначе птах,
До нас все далі й далі лине?

Благаю Бога, щоб поміг
Війну з ординцями спинити,
Щоб щезли орки, наче сніг,
І в МИРІ ми зостались жити.

Лягаю й вервичку молю́,
Встаю і знов беру́ у ру́ки,
Пішли із ворогом на прю…
На нас летять, неначе круки.

Аби Всевишній відвернув
Від нас убивців-сатанистів,
В опіку всіх нас огорнув,
Закрив щитом від терористів.

Аби не гинув неньки цвіт,
Щоб не росли війни́ могили,
Аби пропав й ворожий слід
Й жалобні дзвони не дзвонили.

Тримаю вервичку в руках,
В зернятка віру я вплітаю,
Аби війни́ скінчився жах,
Молю́ й надії не втрачаю.

29.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023

***

Тримаю вервичку в руках
І милитви шепчу я Богу,
Щоби війни забрав він жах
І дарував нам Перемогу.

Благаю Бога, щоб поміг
Русню прокляту подолати,
Щоби нарешті народ зміг
Спокійно жить й спокійно спати.

Аби пропав ворожий слід,
Щоб не росли війни могили
І щоби клятий той сусід
Більш воювати не мав сили.

Щоби Всевишній відвернув
Від нас ту нечисть препогану,
Щоби нас миром огорнув,
А Україні приніс славу.

Тримаю вервичку в руках,
Молюсь на кожній в ній зернині,
Щоб Бог забрав все горе й страх
Й зберіг життя кожній людині.

30.03.23 р.
©Стефанія Терпеливець, 2023

НА ПЕРЕМОГУ СПОДІВАЮСЬ

Тримаю вервичку в руках…
Молитва, біль, думки́, Вкраїна,
Жахіття бачимо у снах,
Болить нестерпно й солов’їна.

Потворів щоб позбулись ми,
Щоб не лякались ми тривоги,
Щоб не вмивалися слізьми́
І дочекались ПЕРЕМОГИ.

Зерня́тка вервички усі,
Неначе сльо́зи й краплі крові,
Це сум, і страх, і крик душі́,
Який звучить у кожнім слові.

Благання Бога, сльо́зи, біль,
Душа і серце рвуться в шмаття,
Багно ординських божевіль,
Вкраїни бачимо розп’яття.

Та молитви́ молю́ усі,
Щоб розіп’яти не зуміли,
Щоб ми вмивалися в росі
Й герої наші не німіли.

Тримаю вервичку в руках,
Із нею я не розлучаюсь,
Вкраїна й люди у думках…
На ПЕРЕМОГУ сподіваюсь.

30.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 978698

НА ПЕРЕМОГУ СПОДІВАЮСЬ

( Відповідь на коментар Стефанії Терпеливець до вірша «МОЛЮ Й НАДІЇ НЕ ВТРАЧАЮ» )

Тримаю вервичку в руках…
Молитва, біль, думки́, Вкраїна,
Жахіття бачимо у снах,
Болить нестерпно й солов’їна.

Потворів щоб позбулись ми,
Щоб не лякались ми тривоги,
Щоб не вмивалися слізьми́
І дочекались ПЕРЕМОГИ.

Зерня́тка вервички усі,
Неначе сльо́зи й краплі крові,
Це сум, і страх, і крик душі́,
Який звучить у кожнім слові.

Благання Бога, сльо́зи, біль,
Душа і серце рвуться в шмаття,
Багно ординських божевіль,
Вкраїни бачимо розп’яття.

Та молитви́ молю́ усі,
Щоб розіп’яти не зуміли,
Щоб ми вмивалися в росі
Й герої наші не німіли.

Тримаю вервичку в руках,
Із нею я не розлучаюсь,
Вкраїна й люди у думках…
На ПЕРЕМОГУ сподіваюсь.

30.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 978673