-
Любов з “лiта”.
Молодість, компанії хлопців та дівчат.
Дачі, гітара, пісні про любов.
Зранку до вечора
спiлкуються та п’ють.
Перші поцілунки відносини, вино.
Лягають спати, де ще вiльно.
На ранок,
Продовження подiй
таке ж само…Минає літо, настає вже осінь…
На навчання, īдуть по різних містах.
Гуртожитки, пари, пригоди.
Своє нове, веселе, студентське життя.
Але хтось закохався,
та, залишився в лiтi .
I студентське життя, пройшло повз…
Закiнчив навчання, розподiл на працю.
Чекала одруження, вiдповiдь “НI”.
Хто перший, пiшла пiд вінець,
Свій шлюб укладала швидко.
Щастя знайшла,
У великих родинних грошах.
Себе полюбила, займалася йогой
Стала гуру кундалiнi,
Жіночі Чакри вiдкрила у себе.
Науки вивчала рiзнi..
Дiтей народила.
Змогла за кордоном īх вчити..
Та мрiю про ”лiто” хранила вона,
Все не могла позабити…
Чоловікові все говорила, що клімат холодний,
вона замерзає,
Що завжди на півдні їй жити потрібно.
Дом збудували у мiсцi,
Де “лiто”,.. “ïï”
Проживало з родиной …
В будинок його все Бажала зайти…
Знайшла вона давню Студентську подругу,
З якою вона увійшла
В його дiм…
Раз у рiк на цiлу недiлю, вона була поряд нього.
Та дивлячись на його дружину,
вона питала себе не раз:
“ чому вона, його вибiр, не я???”..
Вiн також мене міг кохати, та ненароджених наших дiтей”…
Вона зненавидела люто ту жiнку , яка радушно приймала īх у гостях.
Та чоловiк iз “лiта” до неī
Був байдужий.
Дружину свою вiн кохав.
Īī це зводило з ума…Пройшло багато років… Вiн, “īī кохання лiта” ,
все залишався у родинì,
Та стала виявлятися настирливо сама…
З роками почала до нього,
Звертатися за допомогу у всякий раз, рятуй…
Розмови ведучі “по-дружньому”,
Бесіди легкi про життя.
Вона же довго довго,
Вивчала, слабки його мiсця.
Не так живеш,
Живеш ти скучно, дружина повна
недостатньо
за собой слiдкує.
Вот я мандрую, я собi хозяйка.
Мій чоловік живе як хоче, а мені байдуже,
Ми з ним спілкуємось по телефону,
Адже ми вільні від яскравих почуттів.
Ні перед ким я не звітуюсь,..Зроблю тебе промову,
Ти зможеш заробити грошенят,
Апе це наша велика таємниця,
Ти слухаєш мене! Дружина не повинна знати,
На маніпуляції
її не піддавайся,
Ти вiльний, ти повинен мати,
Життя красиве, мандри, яхти.
Та скільки ще залишилось того життя?
Я сонечко твоє яскраве.
ти найщасливіший зі мною будеш…
Як поīдеш до мiста,
Дзвонити буду я постiйно, своī та наши фото присилать.
Щоб думав ти
тiльки
про мене.
Дружину свою назавжди
забув.
Ти з жинкою не смiй лягать у постiль,
вона, ще зачарує
та розлуче нас.
Та ничого īй не давай…
Не нужен ти ïй без грошей ,
Та вiк твiй вже немолодий.
Вона коханцiв має не одного.
Ти зараз думай тiльки про себе
Я буду думати про нас з тобою.
Та чоловiковi ця ситуація,
розбиває серце,
мiж жiнками вiн мечеться туди сюди.
Дружина, чоловiка вiдпустила.
Якщо ти любиш, будуй своє нове життя.
Та жiнка з лiта, не чекала такого повороту.
Де пристрасті, де ревнощі ïï?
Īī бажала бачить повне руйнування та
Жiнка ця, живе прекрасно,
подарував свою любов
Своīм нащадкам.
Бажая усiм, та недругам добра.
Мораль така:
Була любов?
Чи помста, ревнощi?
Чи чоловiк за роки став другим?
Сама його змiнила до невпiзнанностi?
Але з дружиной був зовсiм другий.
Що буде далi?
Чи зможе вибрати “любов”, яка не
відповідає īī стандартам? Чи вибрати гроші, заможне життя?
Який вона вибір зробе?.
Любов з “лiта”.
Молодість, компанії хлопців та дівчат.
Дачі, гітара, пісні про любов.
Зранку до вечора
спiлкуються та п’ють.
Перші поцілунки відносини, вино.
Лягають спати, де ще вiльно.
На ранок,
Продовження подiй
таке ж само…Минає літо, настає вже осінь…
На навчання, īдуть по різних містах.
Гуртожитки, пари, пригоди.
Своє нове, веселе, студентське життя.
Але хтось закохався,
та, залишився в лiтi .
I студентське життя, пройшло повз…
Закiнчив навчання, розподiл на працю.
Чекала одруження, вiдповiдь “НI”.
Хто перший, пiшла пiд вінець,
Свій шлюб укладала швидко.
Щастя знайшла,
У великих родинних грошах.
Себе полюбила, займалася йогой
Стала гуру кундалiнi,
Жіночі Чакри вiдкрила у себе.
Науки вивчала рiзнi..
Дiтей народила.
Змогла за кордоном īх вчити..
Та мрiю про ”лiто” хранила вона,
Все не могла позабити…
Чоловікові все говорила, що клімат холодний,
вона замерзає,
Що завжди на півдні їй жити потрібно.
Дом збудували у мiсцi,
Де “лiто”,.. “ïï”
Проживало з родиной …
В будинок його все Бажала зайти…
Знайшла вона давню Студентську подругу,
З якою вона увійшла
В його дiм…
Раз у рiк на цiлу недiлю, вона була поряд нього.
Та дивлячись на його дружину,
вона питала себе не раз:
“ чому вона, його вибiр, не я???”..
Вiн також мене міг кохати, та ненароджених наших дiтей”…
Вона зненавидела люто ту жiнку , яка радушно приймала īх у гостях.
Та чоловiк iз “лiта” до неī
Був байдужий.
Дружину свою вiн кохав.
Īī це зводило з ума…Пройшло багато років… Вiн, “īī кохання лiта” ,
все залишався у родинì,
Та стала виявлятися настирливо сама…
З роками почала до нього,
Звертатися за допомогу у всякий раз, рятуй…
Розмови ведучі “по-дружньому”,
Бесіди легкi про життя.
Вона же довго довго,
Вивчала, слабки його мiсця.
Не так живеш,
Живеш ти скучно, дружина повна
недостатньо
за собой слiдкує.
Вот я мандрую, я собi хозяйка.
Мій чоловік живе як хоче, а мені байдуже,
Ми з ним спілкуємось по телефону,
Адже ми вільні від яскравих почуттів.
Ні перед ким я не звітуюсь,..Зроблю тебе промову,
Ти зможеш заробити грошенят,
Апе це наша велика таємниця,
Ти слухаєш мене! Дружина не повинна знати,
На маніпуляції
її не піддавайся,
Ти вiльний, ти повинен мати,
Життя красиве, мандри, яхти.
Та скільки ще залишилось того життя?
Я сонечко твоє яскраве.
ти найщасливіший зі мною будеш…
Як поīдеш до мiста,
Дзвонити буду я постiйно, своī та наши фото присилать.
Щоб думав ти
тiльки
про мене.
Дружину свою назавжди
забув.
Ти з жинкою не смiй лягать у постiль,
вона, ще зачарує
та розлуче нас.
Та ничого īй не давай…
Не нужен ти ïй без грошей ,
Та вiк твiй вже немолодий.
Вона коханцiв має не одного.
Ти зараз думай тiльки про себе
Я буду думати про нас з тобою.
Та чоловiковi ця ситуація,
розбиває серце,
мiж жiнками вiн мечеться туди сюди.
Дружина, чоловiка вiдпустила.
Якщо ти любиш, будуй своє нове життя.
Та жiнка з лiта, не чекала такого повороту.
Де пристрасті, де ревнощі ïï?
Īī бажала бачить повне руйнування та
Жiнка ця, живе прекрасно,
подарував свою любов
Своīм нащадкам.
Бажая усiм, та недругам добра.
Мораль така:
Була любов?
Чи помста, ревнощi?
Чи чоловiк за роки став другим?
Сама його змiнила до невпiзнанностi?
Але з дружиной був зовсiм другий.
Що буде далi?
Чи зможе вибрати “любов”, яка не
відповідає īī стандартам? Чи вибрати гроші, заможне життя?
Який вона вибір зробе?.
Любов ” з лiта”…
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська