пробиваю стіни в твоїй голові
на околицях твоєї душі
дім потроху будую
бо так близько ти не дозволиш
і до ран твоїх прикладу трохи зілля
бо знаю, обійми ти не дозволиш
обережно руйную мости
щоб ти не ходила більше туди
не всі…бо знаю, що всі ти не дозволиш
сію тобі поле, де в покосах трави
тобі сняться сни, де свободи
від землі до небес
їх більше, ніж ти дозволиш собі
пробиваюсь в думки…і трохи в слова
і так собі на околицях
бо знаю ти ближче дозволиш
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
