Я не поет, митця лиш тінь прозора,
Минувша тінь великих я творців.
Моє перо змінив кнопок набором
І вкрав чорнило підлий інтернет.
Я не прозаїк, не Шекспіра учень
Й шевченкових віршів не варта і рядка.
І кожен вірш я свій немов вимучую,
Немов рука як камінь є важка.
Мені не змога неба досягнути,
Лягти на папір рівненським рядком,
І не писати “Бути, чи не бути”.
Мені пичатать разом, чи разом.
Не в тому часі проявитись маю,
Не тим цінителям вказати мені хист.
І я клянусь,що гірко я страждаю,коли як в Гоголя згора за листом лист.
Можливо не завжди усе так гарно як в Українки або у Франка,
Але моя душа не безталанна,
Вона горить, вона в цьому жива.
Мені кортить так вивернути душу,
І висловити словом своїм гнів.
І хай вогонь таланту гріє душі,
Мою він також трішечки загонів.
Позначка: талант
А скільки коштує талант?
А скільки коштує талант?
Хтось з зацікавленням спитає.
Мабуть поет і музикант
Багатством душу засипає.
Він знаменитий, він взірець,
До нього тягнуться всі люди.
О так, він, безумовно, молодець,
Він є сьогодні й завтра буде.
Він має все, чого хотів,
Для нього все – пусті дрібниці,
Він славу всю собі пригрів,
Йому ночами міцно спиться…
Так скільки ж коштує талант?…
Я без брехні відповідаю:
Чи ти поет, чи музикант,
Нічого ти не маєш.
Хоч ні, багато в тебе є:
Удари в спину і прокльони,
Руйнується ім’я твоє
Від балачок та пустодзвонів.
Безсонні ночі, пустота
Тебе заповнюють постійно.
Почати б з чистого листа,
Та ти невільний.
Ти божевільний, блазень ти,
Не можеш жити у системі,
Ти попалив усі мости,
У тебе зовсім інша тема.
От скільки коштує талант…
Його багатство розриває.
Немов знесилений Атлант
Душею небо підпирає.
Раптове знайомство
-
Раптове знайомство було реально цікаве..
Не знав що між нами заграє гітара..
Цей подих, ці іскри, та просто роман..
У тебе - реально хороший талант!
Вечірнє знайомство реально прикольне
Ти реально крута, тобі це виходить!
Підтримала знову?.. Хех, нічого нового..
Яка ж ти хороша, одним тихим словом
ПОЄДНАННЯ ТАЛАНТІВ
-
ПОЄДНАННЯ ТАЛАНТІВ
Чи поєднує доля таланти
Й спонукає творити красу,
Де художник, поет, музиканти
Всі змальовують в творах росу?На поло́тна чи ві́рші лягають?
Чи картини у ві́ршах звучать?
Чи мелодію теж відчувають?
Чи думки́, мов струмочки дзюрчать?Чи на нотному стані та гама
Ожила й в піднебесся злетить?
В світ краси не зачинена брама,
А у ньому – душевна блакить.Які о́брази бачаться ними?
Чи гармонія є поміж них?
Чи між струнами душ їх тонкими
Є сплетіння вібрацій тісних?Вміло пензлем той стан передати,
Що рядками ляга на папір,
А ще й в музику все повплітати,
Бо краса невичерпна, без мір.Ноти, пензель, думки поетичні…
Незбагненна душі́ глибина,
І творіння ж такі фантастичні:
Все поєднують, все поглина.Майстер музики, слова, палітри,
Дар від Бога прекрасне твори́ть,
Цей талант і негода не зітре,
І ніко́ли й ніщо не приспить.08.03.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 976333