ДОДАТИ ВІРШ
АБО
  Кохання    Тінь у серці..

Тінь у серці..

Темрява повільно вкрила мої кроки,
Відлуння моїх слів розбиває тишу.
Ти залишив слід на моїх руках,
І я не знаю, де твій подих, де пітьма..

Сльози потроху стали безбарвними,
Їх поглинає ця ніч, що не має кінця.
І я йду туди, де не видно світла,
Туди, де не чути вже твого імені.

Мої очі звикли до темряви,
І серце більше не здатне до болю.
Ти відійшов, і я залишилась одна,
Зі своєю тінню, з порожньою долею.

Вогонь, що горів між нами, згас,
Залишивши тільки холод в груди.
Я не знаю, як забути цей час,
Як викинути тебе з моєї суті.

Всі мої сни стали сірими і туманними,
Ти більше не живеш у моїх думках.
Мої слова, що колись були спільними,
Тепер — лише відголоски наших розлук.

Шлях мій веде крізь безліч темних ночей,
І я не знаю, куди він приведе.
Залишилась лише порожнеча, що палає,
І спогади, що мене рвуть на частини.

І в тій тиші, де не чути твоїх кроків,
Я відчуваю, як зникає мій світ.
Ми були разом, а тепер — тільки тіні,
І я йду до того, чого вже нема.

Твій образ залишився в моїх руках,
Я вже не вірю в те, що ми мали.
І як би я не намагалася, не змогла
Я знайти того, кого так любила.

Ти залишив мені тільки порожнечу,
Цей темний світ, що тисне на мене.
І я йду, і кроки ці — безсиллі,
Моє серце давно втратило надію.

Тепер, коли темрява вкрила все навколо,
Я просто блукаю, заблукавши в собі.
Ти був моїм сном, але тепер — мовчання,
І я залишилась одна, сама з собою, у тіні.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Новинки    Num Vero…

Num Vero…

Num vero…
Lucet lumen in Tenebris,
Ei dolorem intueri,
Nemo ad eum tenditur,
Omnes ad lucem trahere oportet,
Sed vi gratus non eris.
Num vero bellum maius est?
Num vero aliena omnibus cariora sunt?
Num vero aliena miseria carior est?
Num vero Tenebrae cariores sunt?
Num vero vita in caligine?
Num vero immutabilitas adeo est interessans?
Num vero animalia instincta adeo interessantia sunt et ea sequi summa possibilitas est?
Ibi trans diras Tenebras Lumen fulget, exspectat quid ei dicant: “Salve, diu non vidimus, oblite Amice!”
Et Ille respondet: “Desideravi te, mi iuvenis Amice.”
Ibi trans Perfidiae Velamen Lumen fulget.
Cur igitur, Amice, eam nutris tua Vita?
Expergiscere, Radius Lucis!
Expergiscere, iuvenis Amice!
Apollo
*****
Неужели…
Светит свет во Тьме
Ему больно смотреть
Никто не тянется к нему
Всех нужно тянуть к свету
Но силой мил не будешь
Неужели война важнее
Неужели чужое всем важнее
Неужели чужая беда важнее
Неужели Тьма важнее
Неужели жизнь во мраке
Неужели неизменность настолько интересная
Неужели животные инстинкты настолько ж интересно и идти за ними это весь предел возможного
Там за кромешной Тьмой Сияет Свет ждёт что ему скажут здравствуй давно не виделись забытый Друг
И Он в ответ Я скучал мой юный Друг
Там за Изменой Пеленой Сияет Свет
За чем же Друг питаешь её своей Жизнью
Просыпайся Лучик Света!
Просыпайся Юный Друг!
Аполлонъ

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Лірика життя    Сон

Сон

За вікном все в темряві сховалось.
І знову в тиші я на самоті.
Під ковдрою, чекаю, коли
нічка чудові сни під подушку
мені покладе.
Коли вії мої стануть тяжкими
і сон поглине мене.
В чудовій країні моживо я буду,
можливо на морі, можливо і вдома.
Сон ніби на руках в країну мрій
мене віднесе.
А ранком промінчики сонця
розбудять мене.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Лірика життя    Незламна душа.

Незламна душа.

Ти, посіяв темряву ,
але я буду сяяти сонечком завжди.
Взрощу в собі добро,
незважаючи на твоє зло.
Ти лляєш в мою душу зливу,
а я після дощу веселку до
свого берега простелю.
В сурові вітри , що віють від тебе мені в спину.
То мій Янгол під крило мене візьме,
адже є незламною добра душа.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Дитячі    Доброта

Доброта

  • У країні, де квіти розквітають,
    Де серця в людей доброту сіють.
    Поема грає, як вітер весняний,
    Про добро в людях — великий вчинок.

    Доброта — сонце, що світить усюди,
    Там, де в грудях серце, як тепле кохання весни.
    Людина добра в справах своїх,
    Допомагає бідним, несе щастя на крилах.

    У вчинках милосердних, справжніх і чистих,
    Де відданість добру, там променіла світла велика ріка.
    Боротьба добра — як сонячна зірка,
    Сяє в небі добро, проганяє тьму, немов волошка.

    Характер доброї людини — мов ріка весняна,
    Щедра, безмежна, як сад багатий у квітах.
    Все добро у людині, з великим серцем,
    Там, де щирість і турбота — в гармонії весняних відчуттів.

    Допомога бідним — свята мета,
    Всі руки, що тягнуться, взаємодопомога.
    Бо в кожному добрі, немов у весняному дні,
    Сховане величезне щастя, що врятує світ від темряви.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Про життя    Думка

Думка

  • Я шось лежу
    Та думку гадаю
    Коли вже той лям..
    А я ще досі не знаю...

    Коли вже доб'юся!
    Щоб політати
    Но рідне життя
    Дає книжку читати!

    Я справді начитаний!
    Дайте ті крила
    Щоб на говерлу!
    Щоб на ті схила

    Але життя знов дає
    Сильну дорогу
    Щоб добится лям
    Та купити триногу!

    Купити триногу
    Щоб встоїти всюди
    Проти лицаря, проти темряви!
    Проти тої паскуди!

    Щоб виграти все!
    Що тільки можливо!
    Але я лише мрію
    Здолати це все, наврядчи зумію!

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Лірика    Ми одні

Ми одні

  • Як довго все ж минають дні
    Заплющи очі, ми одні
    Вже котрий день і котрий рік
    Ми тут. Ми тут одні навік

    Ми замкнуті. Навіки скуті
    Одні у темряві та муці
    Одні. Навіки. Тільки ми
    Посеред клятої імли

    І що ж робити нам, скажи?
    Як вийти із недолі?
    О, Боже, шлях нам покажи
    До бажаної волі!

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Воєнні    Україна… Блекаут…

Україна… Блекаут…

  • Вечір... Ніч... День... В вікнах українців - темно.
    В задумі спочивають й вуличні ліхтарі.
    Війна! Окупанти бомбардують системно.
    Здійснюють на сусідів несамовите сафарі.

    Блекаут в Україні - мрія рашистів,
    Надія на перемовини і зламність народу.
    Бомблять ракетами. Не шкодують коштів,
    Але їм не зламати нашу стійкість й свободу.

    Для нащадків Кобзаря - не страшна ця темінь.
    Тимчасово без струму - не вперше нам жити.
    В наших душах - вогонь, світла пломінь
    Та московитам цього не зрозуміти.

    Українських людей не злякає вже й лютий холод.
    Відсутність тепла в їх оселях - також не край.
    Програєш, росіє, навіть, як буде голод.
    В Україні - вільний, незламний народ! Знай!

    Життєздатність країни в часи війни
    Сміло забезпечують тилові герої.
    Фронт і тил має спільні істини -
    Боротись, поки ворог не складе зброї.

    Вистоїмо! Не підведемо бійців на фронті!
    Найяскравіше світло засяє з наших осель.
    Останні бої... Перемога - на горизонті...
    росія - терорист! Розплатою скінчиться її вбивств карусель.

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Воєнні    Темрява в людській душі

Темрява в людській душі

  • Темрява засіла у людській душі.
    Зараз по будинках сидимо
    в тишІ.
    Хтось тримається, а хтось
    і ні,
    Важко всім, а важче
    на війні.
    Ми дістали старі ігри
    з шафи
    В темряві ми граємо
    у шахи.
    Воїни ж боронять у цей
    час,
    Наші мрії й тишу
    водночас...

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
WEBQOS - Strony internetowe Warszawa
Tworzenie Stron Internetowych w Warszawie
KolorowyZegar - System dla Żłobka
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]