Їжте свою злість і ненависть... Пийте по вінця війни вогонь...
Гуртом в котлах в ньому згорайте.
За сльози, що котились через вас до скронь,
Від українців відповідь сповна приймайте!

Спалюйте свої "двохсоті"... Добивайте й "трьохсоті"...
Гуртом в землі вкраїнській всі згнивайте.
За сльози й за біль, що ми - в тузі, в скорботі
Від гідних українців на відповідь чекайте!

Лишайтеся мерзенною біднотою... Станьте ізгоями в світі...
На смерть недодержави й недонації чекайте.
За невиданий тероризм і звірства будете в одвіті.
Від українців відповідь сповна приймайте!

Деморалізуйте себе... Знищуйте до тла...
Як відбірні виродки, нашої помсти чекайте.
За кожного, з нас - з міста чи зі села
Від справжніх українців на відповідь чекайте!

Крадіть зерно й унітази... Везіть їх додому...
Наїжтесь чужим до скону. З небес кари чекайте.
ви живете й виєте, як нелюди, по-вовчому.
Від українців відповідь сповна приймайте!

Звірійте до нестями... Самознищуйтесь...
Топіться у власнім багні. На життя часу не гайте.
В пекло біжіть. Там зручно влаштовуйтесь.
Від відважних українців на відповідь чекайте!

Знищення цивільних і військових... Терор, насильства...
ви - по лікті в людській крові. В прірву стрибайте!
Ще буде розплата за руїни та вбивства.
Від українців відповідь сповна приймайте!

окупанте: "Як же тобі спиться, вражий сину!?
Як ноги носять по вкраїнській землі!?
Пора тобі, проклятий в глибоку домовину!
Настав вже й час московії розтанути в імлі!"

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Війна... Болить згорьована душа.
Від жахів аж тремтить все тіло.
Тепер життя - не варте ні гроша.
Ангели ввись в небо знову злетіли...

З ким домовлятись?! Про що говорити?!
Вража, хижа росія - ница й слизька.
Давним-давно пора її спалити.
За нами - істина та правдонька гірка.

Несемо сам на сам тягар руїн, війни
І знову в небеса ідуть найкращі.
Немає в українців в тім вини,
Що росіяни в світі є й були пропащі.

Київ, Ірпінь, Чернігів, Миколаїв, Буча,
Маріуполь, Вінниця, Оленівка, Харків...
Терор... Геноцид... Україна - у вогні, але живуча.
Вона вже не пробачить диких "орків".

Окупанти палять все, руйнують, грабують.
Жахають світ своїм дикунством, звірством.
Знищують, насилують, каструють та вбивають.
Дихають ненавистю, злістю й лицемірством.

Згинь, нечисть! Спопелись до тла!
Дай українцям й світу мирно жити!
Та задихнись же від свого божевілля й зла!
Ти вже не маєш права по землі ходити!!!

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Вечір... Ніч... День... В вікнах українців - темно.
В задумі спочивають й вуличні ліхтарі.
Війна! Окупанти бомбардують системно.
Здійснюють на сусідів несамовите сафарі.

Блекаут в Україні - мрія рашистів,
Надія на перемовини і зламність народу.
Бомблять ракетами. Не шкодують коштів,
Але їм не зламати нашу стійкість й свободу.

Для нащадків Кобзаря - не страшна ця темінь.
Тимчасово без струму - не вперше нам жити.
В наших душах - вогонь, світла пломінь
Та московитам цього не зрозуміти.

Українських людей не злякає вже й лютий холод.
Відсутність тепла в їх оселях - також не край.
Програєш, росіє, навіть, як буде голод.
В Україні - вільний, незламний народ! Знай!

Життєздатність країни в часи війни
Сміло забезпечують тилові герої.
Фронт і тил має спільні істини -
Боротись, поки ворог не складе зброї.

Вистоїмо! Не підведемо бійців на фронті!
Найяскравіше світло засяє з наших осель.
Останні бої... Перемога - на горизонті...
росія - терорист! Розплатою скінчиться її вбивств карусель.

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко