Ти боїшся сказати, бо зіб’ється твій голос,
Мовчиш у темряві, ховаєш свою суть.
А я не приховую, не ховаюсь у тіні,
Моя правда — як світло, не прихована від очей.

Ти втікаєш від слів, бо вони тебе зламають,
Ти боїшся, що твоя брехня вийде на поверхню.
Я не маю таких страхів, я кажу, що думаю,
Не шукаю оправдань, не шукаю шляхів для втечі.

Ти ховаєшся за усмішкою, за фальшивими жестами,
Твій страх — це твоя броня, твій слабкий захист.
А я стою відкрито, з очима, що не бояться,
Моя сила — в тому, що я не боюсь бути собою.

Ти боїшся сказати правду, бо вона болить,
А я не боюся, бо вона — це моя сила.
Я відкритий, я чесний, я йду своєю дорогою,
Бо я не приховую, і це робить мене вільним.