Стоїть тополя висока на пагорбі,
Її крона гойдається вітром лагідним.
Вона, мов сторожа, вірна й велична,
Спостерігає за долею нашою вічно.

В коріннях її вкоренилася мудрість,
Що береже наші душі від злих долень.
Її гілки, мов руки, простягнуті до неба,
Бажають нам миру, любові й добра.

Стоїть тополя висока, мов страж,
Вона своїм зростом нагадує про силу.
Її листя шелестить, мов мудрі слова,
Що сповнені надією та вічною вірою.

Нехай вона завжди залишається з нами,
Символом мудрості та вічної вірності.
Стоїть тополя висока, ніжна й красива,
І нам завжди бути поруч з нею прекрасно.

• Твір:

  Малювалось, витиралось:
  Тут шлях, тут тополя,
  Там словами, там ділами
  Писалася доля.
  Завивались у віночки
  Паничі і мальви
  Розплітались. На тім місці —
  Павичі і пальми.
  На тім місці, де плелися
  маки і жоржини,
  Мали вплестись дві донечки,
  А ростуть два сини.
  Ворожила ворожіля
  Й циганка гадала —
  Ані одна, ані друга
  Правди не сказала
  Сама собі зворожила
  Та й начаклувала
  Щоб на місце матіоли
  Молочай вплітала.
  Щоб вишила далекими
  Рушники-дороги.
  Щоб по глині, по чужині
  Та ступали ноги.
  Щоб роками, як билина
  В суховій хиталась,
  Рідко-рідко до родини
  Серцем прихилялась.
  Екзотичними квітками
  Вишивала долю...
  Нахрестила-змережила
  І радості й болю.
  Виписала як зуміла,
  Сплела як сплелося,
  Вишивала-ворожила...
  Таке і далося.

  3, Червень, 2021, Індія
  #مرینا_اکرام
  #MarynaAkram
  #МаринаАкрам
  #मरीना_अकरम
  ©