Бро, я знову прив'язався..
Возь, тобі давно блять боляче було.. Навіщо за це взявся..
Та я не спеціально.. воно само вот так..
А мозок лиш сміється і каже - "ой дурак.."

Возі знову хочеться, чиєїсь милої уваги
Тому що не хватало, емоцій та розваги..
Він любить поганяти, стоячи по трассі...
Але навіщо тобі це..? я навіть сам не знаю!

А якщо потрапиш в ДТП..? - ТО НЕ ЖАЛІЙ МЕНЕ!
А якщо зламаєш щось? - То буду знати, який лось..
А чому не сісти.. та не обговорить проблему..?
А що мене хтось чути хтів? не треба їм мої дилеми!

Та кому треба я, ну хіба фанатам, друзям, може й родакам..
Так, є ті, хто мене завжди цінує.. Але лиш одиниці їх, і це доволі сумно..
Нажаль добитися не зміг.., нічого більшого..
Але вийшло так, що Возі треба іншого.

Любити та кохати різниця є велика..
Но запитай у Возі, чи кохав він ту малиху..?
А Возя лиш добра їй хтів.. Та зробити все..., що так хотів..
Але для неї він лиш друг, та просто дух.. який у вчора.. в полі стух..

У Возі серце розкололось навпіл, коли холодність в ній побачив.
Але нічого я це витримаю, іноді поплачу, але сльози витеру!
Всі краплі з моїх сліз, я витеру рукою..
Але як же боляче було, зимою та весною..

Вийшовши одного разу на балкон, запаливши цю цигару
Думки так перебіглися, але мене воно не взяло.
Я думав.. а що якщо я візьму, та зроблю це сьогодні..
Возя..? А чиї вірші будуть в майбутньому читати в школі?

На майбутнє безліч тем, та я не зупинюся!
Так робіть мені уж боляче, але я не розіб'юся!
Але двухсотню вижжати по трасі..
В голові ще досі.. у якогось Васі..
А може і у мене... Ладно я мовчу - про свої проблеми!