Мама не перестає любити,
Навіть якщо ти став, як тінь,
Навіть якщо весь світ розбитий,
І загубив ти власний день.

Навіть якщо в душі хурделить,
І серце скам’яніло вщент,
Мама все зможе відчувати,
В її любові – вічний сенс.

Хоч би ким ти став, хоч монстром,
Хоч би зник у темноті,
Мамин голос, теплий, простий,
Завжди буде у житті.

Вона пробачить всі провини,
Обійме лагідно, без слів,
І навіть з прірви половини
Збере, як з вицвілих листків.

Для неї син – не гріх, не тінь,
Не помилка, не біль, не страх,
Вона дає йому спасіння,
Тримаючи в своїх руках.

В її очах – вогонь надії,
У серці – ніжність і тепло,
І навіть зла, що в світі стільки,
Її любов не відпекло.