Літа минулі...
Ластівки на дроті...
Липневий ранок...
Вранішня роса...
Крива дорога
в ямах, у болоті...
Недавня гостя
у села --- гроза...

Хвилі на берег,
на пісок котились,
Цвіло каміння
мохом, чебрецем,
Переплелось проміння,
з вітром злилось,
Краса мальована,
немовби, олівцем.

У кольорах
цвіло все, вигравало,
В розквітлій липі
бджоли загули,
Гусей сімейство
з двору поспішало
Через дорогу
в берег, до води.

Гусята тішились
зеленою ряскою,
Пливли до верб,
між зілля, осоки,
Біліли чайки
в хвилях й над рікою,
Дроти все більш
вкривали ластівки.

Йшла до криниці
стежка в споришеві,
Скрипіла корба,
хлюпало-лилось,
Завжди нове щось,
в кожнім у тім дневі,
Було тоді
і зараз віднайшлось.

Чому мені тих змін
так захотілось?
Чом не спиняв ніхто,
перешкоджав?
Нераз питалося,
у голові вертілось.
...Автобус мій
в тривозі від'їжджав.

27.01.2024.