Україно, ти перлина, Дорога моя земля. Я завжди до тебе лину Через ріки і поля. Через гори і діброву Чути мову калинову. І лунає, мов дзвіночок, Чистий ніжний голосочок. Будемо з тобою жити, Ми твої, Вкраїно, діти, Берегти твоє коріння На наступні віки. Ми — майбутнє покоління, Твої дочки й парубки. А ти, матір наша мила, Люба, щира і єдина. Будемо тебе любити, Хай всі знають навкруги, Ми ніколи не покинемо Свої рідні береги.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
На рідну землю нелюди ступили, Зламати волю в серці захотіли, Та не здолати правди, що в молитві, Вона росте, як колос у блакиті.
Горить свіча у кожному віконці, І кожна мати, як частина сонця, І кожен крок, як клятва та незламна, Ми – УКРАЇНА, ненька нездоланна.
І молить мама тихо, як світанок, Щоб син вернувсь, щоб це не був останок, Щоб хліб родивсь, щоб не було́ пожежі, Щоб МИР прийшов не в снах. Це так бентежно.
А син десь там… Десь там…на полі бо́ю, І платять там найвищою ціною, В розмові маму він щораз втішає, Бо мама вдома із війни чекає.
Він не боїться – в серці має волю, Стоїть за край, за маму і за долю, І крок – як грім, а правда – наче зброя, Він – син землі, він – вартовий героїв.
ВКРАЇНА буде, як вогонь і ро́си, Її не знищить танк і чорні ко́си, Ще й проросте крізь згарища й руїни, Бо кров у ній, і пісня, й солов’їна.
(Присвячую 3-ій річниці визволення Херсона від окупантів )
Ридав Херсон, ридав він, як ніко́ли, Позбувся він у цей день сатани, Пролито сліз було́, напевно, море, Сліди лиши́лись клятої війни.
Херсон звільнили, дякувати Богу, Три роки, як звільнили від орди, Вихо́дили херсонці на дорогу, Оговтуючись тяжко від біди́.
Вони ішли разо́м і поодинці, І кожен ніс у серці сво́ю з втрат, В очах – вогонь, у зморшках – слід чужинця, У тиші – крик, що не верта назад.
Знов стяг замайорів десь поряд з храмом, Почулась пісня знов крізь дим і страх, Та кожен камінь, кожна тінь зі шрамом Нагадувала – смерть ходила й в снах.
Молились всі і дякували Богу, Що вимели вороже те сміття, Посіяв вбивця у серцях тривогу І залиши́в із крові вишиття.
Говорить степ — він пам’ятає кроки, І кожен слід — як рана на корі, Та нині він шепоче й сліз пото́ки, Бо принесли́ свободу цій землі.
Співає вітер вільний, не з кайданів, Де його подих —вдячності порив, Він обіймає місто без обманів, Де кожен камінь сльо́зи з людом лив.
І люди йдуть з обличчям, що світліє, Зі словом «ДЯКА» в серці і в очах, Бо знов живе Херсон і знову мріє, І вільний дух здіймається в піснях.
(Присвячую 3-ій річниці визволення Херсона від окупантів )
Ридав Херсон, ридав він, як ніко́ли, Позбувся він у цей день сатани, Пролито сліз було́, напевно, море, Сліди лиши́лись клятої війни.
Херсон звільнили, дякувати Богу, Три роки, як звільнили від орди, Вихо́дили херсонці на дорогу, Оговтуючись тяжко від біди́.
Вони ішли разо́м і поодинці, І кожен ніс у серці сво́ю з втрат, В очах – вогонь, у зморшках – слід чужинця, У тиші – крик, що не верта назад.
Знов стяг замайорів десь поряд з храмом, Почулась пісня знов крізь дим і страх, Та кожен камінь, кожна тінь зі шрамом Нагадувала – смерть ходила й в снах.
Молились всі і дякували Богу, Що вимели вороже те сміття, Посіяв вбивця у серцях тривогу І залиши́в із крові вишиття.
Говорить степ — він пам’ятає кроки, І кожен слід — як рана на корі, Та нині він шепоче й сліз пото́ки, Бо принесли́ свободу цій землі.
Співає вітер вільний, не з кайданів, Де його подих —вдячності порив, Він обіймає місто без обманів, Де кожен камінь сльо́зи з людом лив.
І люди йдуть з обличчям, що світліє, Зі словом «ДЯКА» в серці і в очах, Бо знов живе Херсон і знову мріє, І вільний дух здіймається в піснях.
Любімо, друзі, нашу мову До болю рідну й дорогу Бо роду вірна це основа Любім її, її одну А наша мова солов’їна Летить у гори та поля, У річки, у ставки й долини Вона твоя, твоя й моя Бо мов багато можна знати Й на різних мовах говорить, Але не варт у світі жити Якщо своєї не любить Бо рідна мова – це як мати, Яка веде нас у життя Її повинні ми плекати І берегти немов дитя
Грудень 2009р
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
