"Ким у нинішніх реаліях є сильна українська жінка?" -
Головною героїнею власної, неординарної долі.
Їй - притаманні: рішучість, розсудливість, самооцінка,
Витримка, твердий характер й велика сила волі...

Люди часто говорять про впевнених у собі жінок.
Шукають причини незламності їх сильного духу.
Оцінюють кожен незалежний і самовідданий крок,
Здатність гідно пережити будь-яку життєву завірюху.

Така жінка вміє отримувати задоволення повсякчас,
Успішна, впевнена в собі та здатна бути щасливою.
Самодостатньою, емоційно врівноваженою є серед нас.
Працює над собою, стає досвідченою й активною.

Звідки береться в жінці той самоствердний характер?
Хто зробив її сміливою та рішучості в діях навчив?
Хто намалював їй захисну усмішку, гіркі сльози витер
Й такий непростий шлях у жіночому житті означив?

Сильна жінка - бізнесвумен. Вона займає високі посади.
Інша б не втрималась в політично-діловому світі.
"Слабка половина" їде на заробітки аж в "закордони",
Щоб був дах над головою, діти - навчені, вдягнені, ситі.

За кожним успішним чоловіком стоїть його жінка.
Лиш вона жіночою мудрістю може зробити його таким.
Обдумано та прагматично змінюється її поведінка,
Коли захищає дітей та має справу з чимось лихим.

Сильних жінок породили: життя, час, події, оточення.
Жінки - волонтери, бійці, несуть втрати в тилу і на фронті.
Проявляти сильні сторони характеру набуло значення,
Щоб український прапор завше майорів на горизонті.

Сильна жінка - берегиня сім'ї. Свої рішення зважує.
Іноді одна дає раду собі й дітям, самотня - на роки.
Наполеглива. Нарівні з чоловіками багато працює.
Коли помиляється - здатна визнати свої помилки.

Її самостійні дії не потребують схвалення іншими.
Любов до рідних, України й народу - головні почуття.
Наближає перемогу, щоб ходити дорогами мирними.
Заслуговує в суспільстві захоплення, а не співчуття.

Та якою б сильною і мудрою українська жінка не була,
На сильнішого і мудрішого від себе чоловіка чекає.
Красиво, як загадкова незабудка, духовно розцвіла.
Що таке щастя і справжні почуття, достеменно знає.

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Як живеться Тобі в вигнанні?
Чи злітають до неба крила?
Як воно там - на тій чужині?
Ти вже серцем її підкорила?

Як спиться без рідних у далині?
Хто приходить в сни Твої ранні?
Як даєш собі раду, як на мілині?
Які заточила реальність грані?

Яке сонце стрічає Тебе на світанні?
Які наспівуєш душею пісні?
Чи ствердилась Ти в своїм пориванні
Будь що стати щасливою чи ні?

Про що думається далеко від дому?
Чи став чужий край вже своїм?
Як занесло Тебе в ту даль невідому?
Чи й досі ввижається рідний дім?

Які зустрічаєш біля себе обличчя?
Що за квіти цвітуть в тому краю?
Часто не знаходиш собі місця?
Маєш хліб на столі та оселю свою?

Ох, життя... Все розпорошило...
Як билинку погнало воно й Тебе.
Сизим туманом минуле покрило.
Ще - невідомо, що завтра буде...

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко