Україна, мати мила, країна свята,
Де співає вітер та пливуть високі хвилі.
Тут серця вогняна любов вклала,
У кожному полі й гаї грації милі.

Українці – народ вільний і хоробрий,
Їх доля – лелека, що в небо високо летить.
Усім серцем вони за свою землю б’ються,
Та й кожен рядок пісні своєї співає.

Мова їхня – мелодія ніжна і звучна,
Що лине над степами та гірськими хребтами.
Її слова – як квіти на полі розквітають,
Звідки би не були – в серці завжди розмаїття.

Історія їхня – це дорога до світла,
Де слава минулих поколінь свічами світить.
Культура багата, як золото в землі,
І віра в майбутнє, мов зірка, яка світить.

Борщ, вареники, сало – це не лише страви,
Це символи їхні, що тисячоліттями живуть.
У боротьбі за волю і незалежність стояли,
Свою землю захищали, як леви, як герої.

Україно, ти квітко рідна, вічно красива,
Ми будемо завжди тебе любити й пам’ятати.
Твоя слава, твоя воля – наша доля,
Україна – це наша земля, вічно вільна й велика!

Вільний народ, що стоїть на варті,
Українці сини й дочки славні,
Славна, ти в серці моїм,
Ти зберігаєш душу нашу могутню.

Козацькі криваві дороги,
Долі наших предків переплели,
Славетна історія, мудра й довга,
Ім’ям великих героїв озвіла.

Вільна думка, що не смириться,
Українська мова, мов соловей,
Виткана зі сльоз і крізь вогні,
Світить як зоря на вічній височині.

О, український народ, мудрий і сильний,
Ти в серці нашому завжди живеш,
Своєю культурою й традиціями,
Ти на всі часи вічно прославлений.

Слава тобі, Україно, моя мати,
За твою красу і за твою силу,
Ти зберегла в серці своїм палку,
Любов до волі й до вільної волі.

Народ вільний, українська душа,
Не склонить голови перед тиранією,
Боротимемось завжди за правду,
За право жити в країні вільній і гідній.

Нехай лунає голос наш спільний,
І світить сонце вільної України,
Ми будемо йти, як одна родина,
За мир і волю, за щастя й долю нашу.

Так нехай розквітає наша культура,
Вічною славою вітер здіймається,
І слово наше, як голос з небес,
Розноситься світом, мов крила лелеки.

Україно, моя рідна земле,
Ми завжди будемо тобі вірні,
І віддамо все, що маємо,
За твою велич і за твою славу вічну.

Україно, незгасна в моїй думці,
Ти джерело натхнення і сили,
Ми будемо завжди підтримувати
Твою красу, свободу і вільну волю.

Ти, моя земле, велика і вічна,
В нашому серці ти завжди живеш,
І ми з тобою разом у боротьбі
За мир і волю, за щастя й долю.

Нехай лунає голос наш спільний,
І світить сонце вільної України,
Ми будемо йти, як одна родина,
За мир і волю, за щастя й долю нашу.

О, згадаймо завжди нашу історію,
Славних предків, що віддали життя,
І будемо з гідністю й гордістю
Нести свій хрест у майбутнє високе.

• Твір:

  У сяйві зорів, в мріях вільних,
  Український народ, мужній й сильний.
  На батьківщині, на землі рідній,
  Перемогу він завжди здобуде в Батьківщині своїй.

  Серце вогняне, мудрість і сила,
  Тут наші герої, мов зірка в небесах.
  За правду, за волю, за кожну долю,
  Ми стоїмо разом, у єднанні , непереможні.

  У бурях війни, у неволі й біді,
  Ми встаємо вперед, мов леви на боці.
  За свободу, за честь, за український край,
  Ми боремося завзято, в серці маючи майбутнє світле і ясне.

• Твір:

  Українці, народ вільний і смілий,
  Хто в боротьбі з лихом завжди стоїть,
  Серцем гордий, мов високий дуб,
  Та йому з роками не хитне клуб.

  Українці, мов хвилі великі,
  Що обминають камені й греблі,
  Не зламати їхнього духу,
  Бо в серцях мають вони вогонь святий.

  Земля туга, але родюча,
  Дарує щедро всім, хто пахарює,
  І кожен клаптик землі люблять,
  Бо цей народ , як наша ненька, мати-земля.

  Життя українця трудом сповнене,
  Та його доля - це боротьба й мрії,
  Пройде він через вогні й води,
  Щоб зберегти свою вічну свободу.

  І хай він завжди буде смілим,
  І хай не тремтять йому руки.
  Бо в серцях українців тече кров,
  Славетних предків, мужніх синів.

• Твір:

  Десь у світі, у країнах,
  Воля-віра кожного народу.
  Вона дарить щире серце,
  Вірну любов, світлу душу.
  Мрія кожного українця,
  Воля, як смілива душа.
  Україна, країна дивовижна,
  Мова мелодійна.
  Така гарна і красива,
  Вільна та нескорена.
  Щира та безмежна,
  Співає, як пташина.
  Колись прийшов плачевний день,
  Почали по всім стріляти.
  Почали вбивати нас,
  І настав той самий час.
  Сильна та нестерпна біль,
  Виділяється до сліз.
  Але мужні та єдині,
  Сильні і незламні.
  Духом неперевершені,
  Українці , рідні наші.
  Йдуть ворога вбивати,
  Нашу землю захищати.
  Від царської імперії,
  Яка збирається забрати волю нашу.
  Яка знищує , як вогонь,
  Яка знищує культуру.
  Вільного народу,
  Але ми сильні козаки.
  І незламні мужні люди,
  Боремся за землю.
  За правду , за віру,
  За любов , за довіру.
  За душу , за наше серце,
  За нашу українську волю .

• Твір:

  Живи ,наша Україна,
  Прекрасна і сильна.
  Живи, наша ненька,
  Мужня й неймовірна.
  І ось , з тобою мирний народ,
  Вільні українці козацького роду.
  Пісні співають, як соловей щебече,
  Звучить мелодійно, як ріка тече.
  Не віддамо нашу землю нікому,
  Як козаки, захищаємо країну по-чоловічому.
  Як кров тече , через бій,
  Але все ще є великі надії.
  Україно, памʼятай, наша рідненька,
  Ти, немов скарб, щастя несеш, як перлина.
  Своєю дивовижною природою красивою,
  І горами і лісами, з неймовірною красою.
  З полями пшениці, з символом чорнобривців,
  З великими ріками, з берегами морів.
  З найвідоміших чорноземів,
  Та й з чарівних садів.
  Та й ми , всі українці, як одна родина,
  Усі ми найгарніші , як чудова перлина.
  Бо нас не здолати,
  Нас не перемогти.
  Бо , Україна- це ми всі разом,
  З сильним і вільним українським народом.

• Твір:

  Хочу жити в Україні.
  Тут цвітуть волошки сині.
  Край наш мальви прикрашають.
  Вони дух мій воскрешають.

  Пізнають нас всі по мові.
  Люди - щедрі й гонорові.
  Чорнобривці біля хати
  Будуть радо всіх стрічати.

  Кущ калини - споконвічний.
  Вишиваний одяг - вічний.
  Український дух - незламний.
  Він до волі є нестримний.

  Земля славиться житами,
  Пшеницями, ячменями.
  Наш народ є роботящий.
  В усім світі він - найкращий.

  Серце в українців - добре
  Та в бою воно - хоробре.
  Вміють край свій захищати,
  Рідну землю прикрашати.

  Тут танцюють і співають,
  Бо культуру власну мають.
  Здатні гарно працювати
  Та ще й мило жартувати.

  Нація в нас - мудра, славна.
  Вона - знана вже віддавна.
  Небу молиться сердечно
  Та поводиться велично.

  Кує в битвах перемогу.
  В майбуття кладе дорогу.
  Світлі помисли - в нас, мрії.
  Ще прийдуть дні золотії.

  Гарні землі є й довкола.
  Серцю - милі рідні кола.
  Буду в радості та горі
  В українському просторі.

  Хочу жити в Україні.
  Тут у неба - очі сині.
  Жовтим стеляться хліба.
  Щира Богу йде мольба.

  Марія Маринченко (Марічка Ясен)

  #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
  #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко