Ще з ночі день дощем умився
Та зрідка гіллям хрускотів,
Мов засоромлений, тулився
Безлистий клен поміж кущів.

Туман над річкою котився,
І біля вікон засірів,
Вже знову, вдруге день умився,
Уже росою з берегів.

13.11.2024.
Ганна Зубко

Ударив грім…
один раз… другий…
Віталась голосно гроза,
Із ранку день стояв похмурий,
Дощем добавилась сльоза.

В води потоці грім котився,
Стрибала блискавка між хмар,
День з голови до ніг умився,
Взявши на себе весь удар.

06.04.2024.