-
Життя моє
прожите й не прожите
По стежці смутку
й радощів іде,
Слізьми умите,
в посмішку сповите
Покірно вслід
за долею бреде.Гуркіт грози вже,
майже, не лякає,
Чужі образи
душу не ятрять,
Осінь мені ще
стежку устеляє,,
Птахи над головою
ще летять.Зі мною поряд
сонце й вітер з неба,
І синявою ділиться ріка,
Мені достатньо,
розкошів не треба,
Когось здивую,
та завжди така.Із джерела щ
умиюся-нап'юся,
Погляд гойднеться
в вітру пелені,
В пташиний щебіт
тихо увіллюся,
Їм підспіваю,
А вони --- мені.Всміхнуся квітам ---
в лузі їх багато,
Зеленим травам,
навіть бур'янам,
Вздовж берегом
пройдуся біля хати,
Своїм зітханням
шану їй віддам.16.01.2024.
ЖИТТЯ МОЄ
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська