і врешті-решт минуле поверталося
біля вхідних дверей сиділо віддано
собаченям скаліченим й обірваним
за ніжністю скавчало зголодніло

вона ж ті двері відчиняла тихо
повільно якось
навіть через силу
минулому казала “добрий вечір”
але вже просто
не шалено
гірко

минуле є минулим – то законно
воно не для обіймів та чекання
повернення вартує сили духу
відваги
честі
лише не кохання…

• Твір:

  Тук-тук! Я смерть. Будьмо знайомі.
  Про себе трохи розкажу.
  Другого разу вже не буде.
  Раз у житті я приходжУ.

  Переді мною усі рівні,
  Яким не був хто у житті,
  Як високо не підіймався,
  Вирівнюю я по землі.
  Кажуть, що кращих забираю,
  Насправді, мені все одно:
  Був ти людина-діамант,
  Чи був людиною-лайно.
  Люблю пройтися холодком
  По спинах тих, з ким зустрічаюсь.
  Хто в очі дивиться мої,
  Їх інколи не забираю.
  Вони якись скажені люди,
  Лізу до них завжди тишком,
  Так щоб не встигли зрозуміти,
  Що їх для мене час прийшов.
  Із стариками нецікаво.
  Самі до мене прагнуть йти.
  Більш полюбляю молодих,
  Ось вибух де емоції.

  Війна у подругах моїх.
  Я з нею граюся щосили.
  Чим користується вона,
  Те в мене також у служінні.
  За це її як полюбляю!
  Лечу на пулі і ракеті -
  Купаючись у своїх мріях
  Людина миттю стає мертва.
  Ті мрії всі лише для мене,
  Ніхто їх так і не пізнає.
  Усі думки ці про майбутнє -
  Як веселять, як розважають…
  А муки ні! Це не про мене.
  Муки бувають у житті.
  Я заспокоюю всім нерви,
  Зі мною вже спокійні всі.

  Уникнути мене неможна.
  Знайомлюсь я із усімА.
  Не бійтесь. В тому, що прийду я,
  Можливо й є весь сенс буття.

  04-07-2023

• Твір:

  (За теорією відносності теперішнє - це неіснуюча межа між минулим і майбутнім)

  Що таке наше минуле? Це те, що ми пережили,
  Те, що відчуттями впивається в наші жили.
  Те, що ностальгією, тугою в теперішнє впивається,
  Те, що на смертному одрі нам залишається.
  Там все нам знайоме, там страху не маємо -
  Бо ми минулим своїм управляємо.
  «Якщо б» і «коли б» роблять з кожного Б-га,
  Майбутнє минулого всім нам відоме.
  А правда? Чи є у минулому правда? - Немає.
  Бо в Б-га недоліків не буває.
  У будь-яких спогадах додаємо своє,
  Те, що робить нас краще і виправдовує.

  А майбутнє? Що таке майбутнє є?
  В ньому інша людина завжди живе.
  Краща за ту, що минуле пережИла,
  Та, що обовʼязково досягне свою мрію,
  Та, що вміє добиватись поставленої цілі,
  Та, що обовʼязково буде кращою в мирі.
  Але невизначеність будь-якій мрії заважає,
  Бо саме вона страх викликає.
  Саме в майбутньому нашому страх,
  Той, що перешкоджає цілям і змінює життя.
  А правда? Чи є у майбутньому правда? - Немає.
  Бо змінне воно, його ніхто не знає.
  У мріях у кожного правда своя,
  Так побудовано наше життя.

  А що є теперішнє наше, яке воно є?
  Це життя парадокс, його взагалі для нас не існує.
  Це мить, яку ми ще не розуміємо, не знаємо,
  Шматочок майбутнього, який усвідомленням в минуле проводжаємо.
  В цій миті є жах, але страху немає,
  Бо розуміння теперішнього у цю мить не наступає.
  А правда? Чи є у теперішньому правда? Є.
  В ту мить, коли ніхто її не усвідомлює,
  До того моменту, поки мозок її в минуле не проводжає.
  Вона існує у цю мить, але її ніхто не знає.

  Правди не знайти, але цим усі займаються,
  Бо кращою для себе її зробити намагаються.
  Історія вся виписана спогадами,
  Тих, хто бере на себе відповідальність бути Б-гами,
  Хто свою правду минулого іншим навʼязує,
  Хто субʼєктивне своє, обʼєктивним показує.
  Історію пише не той хто прав,
  А той в кого на це більше прав.
  Саме тому правду війни ніколи ніхто не пізнАє,
  Бо кожен переможець її під себе виправляє.
  Чим більше переможців в одній війні,
  Тим більше варіантів правди історії.
  І ті, хто у війні правду ту шукають,
  Дурницею займаються і просто час гають.

• Твір:

  ... а коли вона відчувала втому
  і тримала образу на увесь світ
  він ніс її на руках додому
  і цілував карі очі , мокрі від сліз...

  ... а потім вони йшли до ванної кімнати
  змивати по черзі шаленства сліди
  він мило для неї зберігав дитяче
  а вона обіймала його зі спини...

• Твір:

  вона руйнувала всі правила і стереотипи
  не слухала жодних порад і філософських докладів
  уперто й власноруч
  океани перетворювала на хмари
  а ночами та ранками
  гаптувала стяги
  для парадів

• Твір:

  ...а тиші не бажалося
  мовчання для самітників
  розмова ж не для кожного
  для впертих оповідачів