вона руйнувала всі правила і стереотипи
не слухала жодних порад і філософських докладів
уперто й власноруч
океани перетворювала на хмари
а ночами та ранками
гаптувала стяги
для парадів

вона не носить ліфчики і не фарбується
сама купує квіти й з кремом тістечка
опівночі
під світлом лампи й місяця
лаштує обладунки свої
лицарські...

вона щодня порушувала десятки правил
пила каву без молока та цукру
переходила дорогу на червоне світло
і апельсини купувала не на кілограм , а на штуку

додому поверталася повз парк і пішки
до біса всі ті швидкі маршрути
вино не в свято , а для душі як ліки
а потім музика
тихо
до півночі

читала вранці новини в газетах
і до роботи о пів на дев'яту
у вихідні - прогулянка містом
і кожного вечора - мандрівка парком

її не тривожило - а що скажуть люди ?
і байдуже було до обмежень законів
вона кожен день проживала щасливою
щодня
щомісяця
щороку
до скону...

вона кохання обирала
усупереч принципам
нехай навіть то було
неправильним рішенням
нехай навіть щастя йшло
разом із розлукою
а очі натомість обличь
слідкували за відстанню

що їй чужі закони
й філософські істини
не до снаги тисячоліттям та ерам
переінакшити жінку
ти їй ілюзію закону -
а вона тобі реальність нових горизонтів
хочеш - лишайся
а хочеш - іди
її вірним рабом
персонально
довіку...

...насправді вона була звичайною
таких ніколи першими не помічали у натовпі
та навіть і потім , коли всі оглянуті
вона лишалася тінню і поза увагою

її не цікавили "привіт" і відразу ж "бувайте"
для неї зустріч - то магія часу , а не миттєвості
тому , мабуть , і лишалась вона тінню у натовпі
дотримуючись якихось своїх правил - беззаперечно

...насправді вона була ще дуже маленькою
дарма що ззовні броня замість одягу
всередині неї , десь між душею і серцем
складались іграшки
цукерки
і новорічні емоції

складались старанно - кожен зі штампом та приписом
по поличкам шаф - ідеальними товстезними стосами
хтось філософсько називав те багатство - спогадами
а вона продовжувала штампувати колекцію...

Вона ніколи першою не починала розмови
ніколи першою не надсилала закликів на двобій
така маленька й крихітка , з очима кольору діброви
вона одна на цілий світ сказала : " Він - Мій !"
і найвідважніші , та найхоробріші
із тих , що голими руками розривають сталь
усі вони - неначе перед цим зустрівшись та домовившись
покірно слухали її крихку мораль...

2022 рік