вона не пила нічого , окрім його крові
їй не до смаку було вегетаріанство та веганство
лиш карміново - гостре
гаряче
й спокусливе
ароматно - кохане
шаленство...

... а вона сперечатись любила
по дрібницям і неважливим речам
суперечка була її стилем
з перемоги
кувався
метал

а з металу вона делікатно
обережно
майстерно
і тонко
гаптувала йому обладунки
суперечкою
мережила
зброю...

вона вставала о шостій тридцять
бо о сьомій вимикали світло
швиденько бігла на кухню
аби заварити міцної , без цукру , кави
а потім - зібравшись з думками
і заспокоївши биття свого серця
читала його ранкові хоку
повільно смакуючи всі абзаци

улюблена цифра - шість
улюблений колір - чорний
за щастя сказати "мій"
і чути "моя" до скону

на папері вона тонка
а в житті вся у сколах і тріщинах
я малюю її при свічках
а кохаю о темній опівночі

невагомо торкаюсь щоки
невагомість - то шлях до довіри
а під ранок шепочу вірші
хай ще спить , моє стомлене диво

відганяю від неї туман
їй в тумані ввижаються привиди
мов хлопчисько радію дощу
золотому дощу її хтиви

я чекаю її розмов
бо ж для неї розмова не просто
знаю певно - не слів потребує любов
а цілунків в шовкове волосся

пам'ятаю , що кава у неї міцна
що без цукру , але із цукеркою
і що спить вона мов дитя
і не дивиться у люстерко

на малюнках моїх вона
вся тонка, порцеляново - ніжна
а в житті так далеко близька
що я вивчив напам'ять всі тріщини...

2022 рік