-
вона не пила нічого , окрім його крові
їй не до смаку було вегетаріанство та веганство
лиш карміново - гостре
гаряче
й спокусливе
ароматно - кохане
шаленство...
Позначка: філософія стосунків
***
-
і коли змінювалися плани
і зустріч з реальності перетворювалась на мрію
до неї безсоння приходило з чаєм
а йому просто не кортілося жити...
Домашня кішка
-
вона ледь не щодня влаштовувала пікети із транспарантами
бентежила ночі спокій хресною ходою зі смолоскипами
а він вірно і віддано готував їй каву щоранку
і цілунком
її
дику пантеру
перетворював
на домашню кішку...
Формати й стандарти
-
поза форматами й стандартами світу
поза законів , правил і принципів
різні
далекі
не схожі
на відстані
одного звичайного дня
вони все-таки зустрілися...
… а коли вона відчувала втому…
-
... а коли вона відчувала втому
і тримала образу на увесь світ
він ніс її на руках додому
і цілував карі очі , мокрі від сліз...... а потім вони йшли до ванної кімнати
змивати по черзі шаленства сліди
він мило для неї зберігав дитяче
а вона обіймала його зі спини...
…казали що вона ніколи
-
...казали що вона ніколи
ніколи , чуєш ? не була своєю
завжди чужа , завжди якась
непевна
знайомі ? ні
а подруги - тим паче
вона чужинкою собі щодня
і плаче
ніхто ніколи тих не бачив сліз
на людях завше - посмішка й мовчанка
але ж хто вірить в те , що показне ?
для сліз і плачу - ніч
і дике поле
бо плакала вона лише вночі
їй сновидінь полон був не під силу
блукала
марила
шукала
голосила
а вдень - нічого
лишень тиша
тиша......казали , що вона тебе чекала
не знала хто ти
відкіля
чорнявий ти
білявий
чи русявий
чи може злитий молоком віків...казали , що вона начаклувала
що долю наперед свою й твою
дізналася
знайшла
затаврувала
і від тих часів чекала на своєхто-зна
говорять люди різне
балакають
від себе додають
чи можна вірити у всі ті оповідки ?хто-зна
можливо
схочеш
перевірвона ще й досі там когось чекає
ще й досі , кажуть , плаче
самота
можливо казка
а можливо правда
от тільки якщо так -
чия ж тоді вона ?
Вона карбувала слова
-
вона карбувала слова
витинала із міді
виливала із олова
не щодня , але майже щодня
помилялась
ставала навколішки
молитви її - то не сльоза
не прохання у Бога
прощення
молитви її - сповідь життя
з помилками
падіннями
злетами
вона таврувала роки
їх на нитку монистом нанизувала
візерунок плела від руки
не шукала краси
а мережила істину
а ще інколи , для душі
для душі на заплатки розхристану
обережно співала пісні
щоб не чули чужі - їх мугикала
вона спопеляла мости
вщент палила минуле
без болю
нащо їй були ті помилки ?
ті стежки , що в "нікуди" й "ніколи" ?
із безсонням сторіччя на "ти"
їй безсоння не кара , а благо
карбувала слова
і палила мости
і чекала на щастя
чекала...2023 рік
Перемагати відстані
-
...їй щодня тримати його , а йому її - щоночі
листівки з обіймами щоранку один одному
цілувати екрани телефонів на відстані
і чекати на зустріч у лютому місяцітішити змучені серця спогадами
вона про автобус , а він про обійми
сідати в той самий час вечеряти
і спати йти до своїх ліжок з надією"Хіба то щастя ?" - зітхати стороннім людям
стороннім філософам , як завше , видніше
а їм удвох
мовчки
в двобою
заради любові перемагати відстані...2023 рік
Вона ніколи першою не починала розмови
-
Вона ніколи першою не починала розмови
ніколи першою не надсилала закликів на двобій
така маленька й крихітка , з очима кольору діброви
вона одна на цілий світ сказала : " Він - Мій !"
і найвідважніші , та найхоробріші
із тих , що голими руками розривають сталь
усі вони - неначе перед цим зустрівшись та домовившись
покірно слухали її крихку мораль...2022 рік
А що їй лишається ще ?
-
а що їй лишається ще ?
коли всі кордони подолано
звання всі геройські отримано
й дерева дбайливо зрощено ?
історії почуттів всі прожито
кришталем троянд тавровано
спаплюженим серцем скроплено
надією наново зроджено ?
зостатися тут ? на Бога !
невже в світі є оптимісти ?
дорога - ось правда... дорога
для геніїв і реалістів
і байдуже цій дорозі
що було он там і що буде
вартують для неї сльози
вартують для неї і будні
вона не для всих. Ледь помітна
мов буря в жіночому серці
можливо тому лише геній
до неї тихенько озветься...2022 рік