***
Розпатлане нещастя тополине
Вітрами божевільної зими…
Сьогодні я на захід, з України.
Сьогодні помирає слово “ми”.
Холодній порцеляні філіжанок
Востаннє подаруємо тепло.
Востаннє разом кава, разом ранок
І все, чого між нами не було…
Хоча, можливо , трапиться світанок –
Віднайде нас, що досі не знайшло.
Лиш збережи для наших філіжанок
Духмяність кави і своє тепло.

Дмитро Атасов (Урус)