Двадцять четвертого лютого. Зима.
Розпочалася ж безглузда війна.
Разом з надією прийшла весна.
Літо, осінь і знову зима,
А кінця краю щось їй нема.

Спочатку вважали, що мабуть це сон,
Хіба ж ми чекали армагедон?
Загарбали швидко квітучий Херсон.
"Брат" виявився - хамелеон,
Тупий, жорстокий, як той бізон.

Весна пролетіла, відняла життя.
Надію вселило літо в серця.
І осінь довела нема вороття.
Зима відродила в країні - борця,
Спалимо вщент ми цьОго "братцЯ".

Неписаний мабуть для нього закон.
Хай їх добиває наш кожен прокльон.
Повернемо землі усі, як Херсон!
Станцює весь світ в унісон,
Ще й вальс переможний БостОн.