Я каву п'ю сьогодні вдома,
Подруга в сусідньому кафе,
А в його очах печаль і втома
Не знає він, що нині доля втне...
А в нього в мозолях всі руки
І капці стерті до дірок
Порох і кров, і "Градів" звуки
І ще, можливо, запах цигарок...
Каву п' ю... Тут життя триває,
А там у нього вбитий побратим,
І брата на зв' язку два дні немає,
І ніхто не знає, що із ним.
Я каву п'ю у себе вдома
За це сьогодні хлопці заплатили
Ціною життя, і сліз, і втоми,
Щоб каву цю я спокійно допила.

Тріпочуть на вітрах хризантеми і маки,
Сонце до них промінь свій простягає.
"Куди ж ви, хлопці, одразу з атаки?" -
"Ви лишайтеся тут, а ми вже до раю.
До ангелів ми йдемо на реєстри,
Там нас давно зачекались,
У нас тепер сумління чисте,
Батьківщину, як могли захищали..."
Пелюстки гублять хризантеми і маки...
Летять за вітром, їх не догнать...
" Куди ж ви, хлопці, одразу з атаки? "
Та у відповідь, хлопці мовчать...