Чудеса не приходять у світ випадково,
Не падають з неба, немов зорепад.
Вони оживають у серці готовім,
У тім, що вірити їм завжди рад.

Коли ти у темряві світла шукаєш,
Коли не здаєшся, хоча важко йти,
Тоді у тумані дорога з’являється,
І диво приходить тобі до мети.

Не в золоті справа, не в магії слів,
Не в долі, що пише за нас всі шляхи.
Чудеса там, де вогонь не згасив
Той, хто ще мріє, той, хто живих.

Повір — і побачиш, як світ заіскриться,
Як день стане світлим, як сонце зійде.
Чудеса — це не міф, не казка з полиці,
Вони поруч з нами… якщо серце жде.