Я не п'ю, а випиваю - в котрий раз, коли знов скучаю..
Я знав, що зміна у житті, зробить боляче мені.
Але я не вибирав, чи кохати, чи знов страждати.
Вона вибрала за мене, коли цю казку розпочати.

Я лиш хотів обіймів, я лиш хотів добра..
Чому.. Чому знов робиш боляче... Потвора - ти моя..!?
Ну за що..? За що ти знов калічиш..?
Робиш боляче - зроби.. Але за що..? ти хоть скажи!

І знов мовчиш, і слів не підібрати..
Що? - Немає шо сказати..
- Та ну.. Відстань ти вже від мене!
- Знаю.. ти любиш, ці наші проблеми...

Ти любиш лиш скандала, та й наших цих сварок..
Коли останній попіл цигарок, начебто.. останній вже курок.
Візьми, стреляй.. убий мене!
Ну що.. - Так важко це тобі..?
- І вот... вже серце у крові...
- Та пуля ця.. уже в мені!

Ця куля полетіла прямо в ціль!
Але не боляче мені!
Бо я привик.. це вже не в перший раз..
Але зрозумів, що знову це - "відказ!"