І з кожним роком і
Подихом свого життя.
Я тихо йду до мрії.
І кожний крок із впевненою
Посмішкою на життя.
Я подихи створюю із цілі.
Метою став мій сенс життя,
Що надихає так поволі.
Лиш тільки коні скачуть впереді
І тільки лев затаївшись для стрибка.
Чекає час для впевненої долі.
Позначка: ціль
Рідний дім
-
Якби больно не звучало
Приходиться з'їжджати
Свої всіх друзів, тих братів
Нажаль прийдеться покидатиЯ буду цілу ніч плакати
Та буду я усе гадати
А може краще б я лишився..
Та пізно про це обсуждати.У мене будуть сльози на очах
Коли прийдеться залишати
Але буду все я знати
Коли і де приліт відбувся..
Та біля чієї хати.Я розумію, що Європа - це не дім!
Я розумію, що мій дім - це ціль!
Тому прийдеться покидати
Справді, вибачай солдате!
Холодне тіло
-
Сонце гріє та начебто й пече
Але в холодне тіло
Гарячий промінь
Наврядчи нині попаде..Холодне тіло - будуть доїдать в землі
А якже боляче було, нам усім тоді..
Ми цілий вік боролись, що був той результат
А поки у могилі, з нами всі підряд..Ті люди..
які ганялися за ціллю..
А сьогодні лиш покійне тіло
Находиться за Тінню.О котрий раз, кажу вам
Живіть завжди лиш днем
Бо завтра вдруг ракета
Прилетить в гарем!
Відказ
-
Я не п'ю, а випиваю - в котрий раз, коли знов скучаю..
Я знав, що зміна у житті, зробить боляче мені.
Але я не вибирав, чи кохати, чи знов страждати.
Вона вибрала за мене, коли цю казку розпочати.Я лиш хотів обіймів, я лиш хотів добра..
Чому.. Чому знов робиш боляче... Потвора - ти моя..!?
Ну за що..? За що ти знов калічиш..?
Робиш боляче - зроби.. Але за що..? ти хоть скажи!І знов мовчиш, і слів не підібрати..
Що? - Немає шо сказати..
- Та ну.. Відстань ти вже від мене!
- Знаю.. ти любиш, ці наші проблеми...Ти любиш лиш скандала, та й наших цих сварок..
Коли останній попіл цигарок, начебто.. останній вже курок.
Візьми, стреляй.. убий мене!
Ну що.. - Так важко це тобі..?
- І вот... вже серце у крові...
- Та пуля ця.. уже в мені!Ця куля полетіла прямо в ціль!
Але не боляче мені!
Бо я привик.. це вже не в перший раз..
Але зрозумів, що знову це - "відказ!"