У сонячний ранок, коли зірка встає,
Чарівна краса природи розцвітає.
Лунає спів птахів, мов дивовижна мелодія,
Що дарує серцям весняну гармонію.

Ліс співає свою таємничу пісню,
Де кожна гілка, мов струна, тремтить в росі.
Квіти розквітають, неначе зорі в небі,
Своєю красою чарують кожен погляд.

Річка пливе спокійно, мов доля в серці,
І відбиває в своїх водах небесні світи.
Гори височать, ніби сторожі землі,
І місяць блакитний над ними розпускає крила.

О, яка чарівна ця природа навколо!
Як вогонь, вона в серцях розпалює жагу.
Її краса безмежна, неповторна у світі,
І диво тут шепоче: “Любіть, любіть цю красу вічну!”