Був цвіт черемух, крик зозулі,
І пахнув вітер чебрецем,
І червоніли маки в полі,
Було роками, а не днем.

І була річка біля хати,
Де мохом камінь весь обріс,
Міг солов’я у тінь ховати
Густий, зелений верболіз.

Куточок той здавався раєм,
Там народитись повезло,
Виднівсь лісок у полі з гаєм,
Було найкращим те село.

25.01.2025.
Ганна Зубко