У світі, де квіти розцвітають у полі,
Де ріки течуть чисті та гіркі солі,
Там краса чиста, як ранкова роса,
Що блищить на сонці, ніжна й неповторна.

Краса чиста, як усмішка дитинства,
Що зігріває серце, мов найтепліша свіча.
Вона відбивається у краплинах дощу,
І відчувається в теплі весняного проміння.

Це краса горілких барв казкового лісу,
Де кожна стежка веде до нової мрії.
Це краса вільної пташини в небесах,
Що кружляє над полями, вільна, мов вітер.

Краса чиста, як слізка радості на вустах,
Що розквітає усюди, де звучить музика.
Вона піднімає душу, мов крила на вітер,
І вчить нас бачити красу у кожному кроці.

Нехай ця краса чиста сяє завжди в нас,
І нехай ми бачимо її у всьому навколо.
Бо краса чиста — це найвища нагорода,
Яку дарує нам життя, як подарунок від Бога.