П’яний вітер пісню виє.
Лине пісня до небес.
Я сьогодні зрозуміла,
В світі не бува чудес.
Не буває так, що двоє,
Втративши свою любов,
Один одного зустрівши,
Полюбити зможуть знов.
П’яний вітер пісню виє.
Лине пісня до небес.
Я сьогодні зрозуміла,
В світі не бува чудес.
Не буває так, що двоє,
Втративши свою любов,
Один одного зустрівши,
Полюбити зможуть знов.
Сонячна Болгарія зустріла таємниче,
Гори та й бульвари, подивитись кличе.
Храм Невського величний - найбільший скарб Софії,
Амфітеатр Сердика, Базиліка Софії,
Собор Святого тижня, Софійська синагога,
Зникає десь у горах серпантин-дорога.
Відома всьому світу мечеть Баня-Баші,
Нагадує турецьких султанів і пашів.
Колись давно Болгарія під турками була,
А з часом європейський статус набула.
Міста є зовсім різні: сучасні і старі,
А в горах заховались святі монастирі.
У Пловдиві театр ще з римських тих часів
І скільки ж тут лунало яскравих голосів!
У другому столітті з'явився стадіон,
Вміщав Філіпополіс аж цілий легіон.
В Несебрі, Варні, Бургасі багато таємниць,
У Варні є некрополь з безліччю гробниць.
Гірські масиви Вітоша торкаються небес.
Багато не розгаданих приховано чудес...